П'ятниця, 28 листопада 2014 00:00

Особливості діяльності новообраного парламенту. Виклики та очікування

Автор

 «Багато говорилося ще  на передодні парламентських виборів: які можуть бути вибори, коли в країні війна? Більше того, коли Закон про вибори  народних депутатів не змінився і збереглася мажоритарна система. Таким чином, у нову Раду пройшли люди колишнього режиму.

 

Звичайно, є багато  справедливої критики  в бік новообраного парламенту, але так чи інакше,  його склад є  кращим ніж попередній»  – зауважив Олександр Черненко – обраний народний депутат України від  БПП в рамках  семінару «Особливості діяльності новообраного парламенту. Виклики та очікування», що проходив в Києві  протягом 19-20 листопада. Захід організувала МГО «Інтерньюз-Україна».

«В загальному, не дивлячись на певний перелік порушень, вибори пройшли демократично і про це свідчить бодай те, що провладна партія Петра Порошенко зафіксувала свою позицію на другій сходинці. Насправді, те що українці розділили свої вподобання між 5-ма партіями лідерами свідчить про  вимогу народу  сконсолідуватися політикам, об’єднатися в ідейності та разом працювати на  розвиток держави,  –  наголосив Тарас Петрів – президент Фундації «Суспільність», та додав, –  завдання журналістів якраз й полягає в тому, аби змусити  політиків працювати на суспільний інтерес.»

 

На заході, окрім вище згаданих осіб,  були присутні ряд  доповідачів: Євген Радченко – директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна»; Андрій Биченко – директор соціологічної служби Центру Розумкова; Володимир Єрмоленко – директор європейських програм МГО «Інтерньюз-Україна»; Андрій Андрушків  – комунікаційний менеджер Реанімаційного Пакету Реформ.

Ну і, власне, свої доповіді вони проводили для журналістів Західної України. Невимушена атмосфера, формат вільного спілкування дав зацінити рівень проінформованості, професійності принаймні, особисто для мене, в порівнянні з Закарпаттям.

На самому початку семінару журналісти висловили  основні теми/тези бажані для розгляду та донесення. Звучали вони таким чином:

Конфігурація ВРУ;

Роль «Самопомочі»;

Відкриті списки;

Місцеві вибори;

Чи фаховий парламент?;

Стійкість коаліції; 

Дострокові вибори?;

Прозорість ВРУ;

Співпадіння очікувань політиків і виборців;

Готовність жінок-депутаів до співпраці;

Застосування змін до ККУ; 

Прогностична аналітика; 

Позапарламентські сили; 

Просто про складне; 

Роль мажоритарників у ВР; 

Межа розчарування виборців; 

Попит на інформацію; 

Люстрація; Наскільки ВРУ розуміє угоду про Асоціацію з ЄС; 

Реформа ЗМІ; 

«Капіталізація» бренду журналіста.

 

Я постараюсь передати почуте, бо це насправді цікаво,  почну з парламенту та коаліції.

 

Можливі конфігурації Парламентської більшості  та опозиції. Здатність нового парламенту впроваджувати реформи

Доповідає  Олександр Черненко

(в минулому:  голова правління Комітету виборців України, громадський діяч, політичний експерт, журналіст)

 

"Підкуп, чорний піар, «джинса» у ЗМІ в мажоритарній частині виборів  зробили свою справу. У пропорційній частині можемо казати, що вибори пройшли майже ідеально. В загальному, ці вибори стали свідченням того, що мажоритарку треба ліквідовувати. В  проекті коаліційної  Угоди написано, що Закон про вибори  і парламентські і місцеві в першому півріччі наступного року буде змінено.

На парламентських виборах будуть впроваджені відкриті списки.

Відкриті списки

Слід зазначити, що відкриті списки це не лише доступні для ознайомлення списки політичних партій, а й можливість виборців впливати на розподіл місць у виборчому списку партій. Суть відкритих списків полягає в тому, що виборець обирає партію, та політика цієї партії (голосуючи двічі). В результаті відбувається не лише змагання між партіями, а й перерозподіл місць у списках самими виборцями. В результаті ж преференційного голосування (відкриті списки) до парламенту потрапляють  ті партії, кого обрав виборець і ті кандидати із цих партій, яких підтримав виборець. Саме так виборець впливає на формування списків  та партійну політику.

Принцип асболютної більшості

Пропонується зміна системи місцевих виборів з збереженням марожитарки на рівні сільських та селищних рад; голів великих міст, обиратимуть у два тури, за принципом абсолютної більшості виборців, які проголосували (велике місто  за кількістю населення прирівнюється до найменшого обласного центру, як Ужгород, майже 200 тис.населення).

Можливості втілити зміни

Повертаючись до нового парламенту ми розуміємо, що в ньому є «Опозиційний блок», але очевидно,  є  та частина населення України котра за нього віддала свої голоси. Проте, сьогоднійшній парламент підписуючи коаліційну Угоду між 5-ма партіями набуває  більшість, навіть конституційну (більше 300 голосів). Тож, ми маємо усі можливості  прийняти зміни до Конституції та впровадити реформи.

А от чи зможуть партії домовитись про злагоджену роботу? Це питання що турбує виборців тай самих учасників, адже в списках партій є багато старих політиків з власними амбіціями.

Я би розділив цей коаліційний процес  на дві частини: робота над текстом Угоди та її втілення.

З боку громади є критика, що  от знову коаліціада, кулуарні домовленості... але ж коаліцію створюють народні депутати, народними депутатами вони стають після того, як приймають присягу. Верховна Рада запрацює 27 листопада (відбудеться перше засідання)  і от коли з цього терміну пройде кілька тижнів, а коаліційної угоди не буде, тоді ця критика заслуговує на своє існування. А сьогодні, вперше в історії України, коли ще не були оголошені офіційні результати виборів, домінуючі сили сіли за стіл домовлоностей, домовленості проходять складно, але вони йдуть.Поки ведється дискусія щодо Регламенту коаліції (що таке рада коаліції, як приймаються рішення, яка відповідальність за невиконання...), сама ж робота над Угодою закінчена і опублікована. Цей документ попри його критику, є абсолютно хорошим, грунтовним документом, що охоплює всі важливі сфери нашого життя з чіткими термінами виконання. Працювала над тим чи іншим напрямком (розділом) угоди, окрема група, всього розділів  є 17.

Хто виконуватиме цю угоду

Це процес трішки складніший, тобто як ділитимуться повноваження та хто братиме на себе відповідальність за країну. Партія Порошенка набрала на 50 000 менше голосів, ніж партія Яценюка, та мова не йде про те, щоб мірятися силами чи місцями, а йдеться про те, щоб сьогодні уряд та  всі кандидати по міністерствам були плодом загального консенсусу і компромісу, не по квотам та незалежно від партії. Можливо,  хотілося б аби процес був більш публічним, але не треба заміняти публічність, наприклад, як Арсеній Петрович оприлюднив список потенційних, з його точки зору, очільників відомств ні з ким не порадившись. Та цей казус вже не на часі, зараз головне об’єднати свої зусілля та працювати. Бо ми розуміємо, що в умовах, яких перебуває Україна, не зробивши відповідні кроки ми можемо стати депутатами неіснуючої країни. Ми маємо усвідомлення глибокої кризи та того, що люди нам не пробачать  якщо ми не домовимось зараз.

Чи зможуть брати участь у коаліції мажоритарники? Ні. Хочеш іти в коаліцію, то вступрай у відповідну партію.

Питання комітетів ВРУ. 

Є  бжання скороти їх кільксть шляхом об’єднання, сьогодні їх 29. Та справа в тому, що згідно регламенту опозиції віддаються серйозні контролюючі комітети: «Свобода слова та інформації, З питань Регламенту,   пост першого віце-спікера... тому особисто я, був би радий якби в опозиції був не «Опозиційний блок». Ну, уявіть собі будь якого регіонала  на чолі комітету по Свободі слова? Вже сьогодні вони сплять і бачать на посаді першого віце-спікера Нестора Шуфрича... 

Нові обличчя

Варто зазначити, що в новому парламенті є участь «нових облич». Це громадські активісти, журналісти,  військові командири. Але є й такі категорії, як номенклатурщики (старі кадри, що отримали можливість в складі партії пройти з огляду на те, що суспільство упереджено ставиться до відомих політиків); а ще  -  люди агентів впливу, сподіваюсь таких меншість, бо навіть серед попередників були й нормальні люди.

Звісно, є небезпека стати «колективним Гриценком», який перебуваючи в будь-якій фракції, чи партії завжди виокремлював свою думку,  навіть на вибори йшов сам. Його думка багато в чому була слушна, але чи міняло це ситуацію, окрім того, «що я весь в білому»?  Це не зовсім правильна поведінка. Розуміючи це, думаю, ті принципи з якими ми прийшли командою,  все-таки збережемо.

Впровадження реформ

Впровадження  реформ є основною передумовою співпраці з зовнішнім світом, адже без прийняття  відповідних законів – кроків нової влади у напрямку очищення від корупції та реорганізації економіки і іншиїх сфер  не дадуть Україні шансу на виживання взагалі, бо не тільки жодної інвестиції, а й навіть грошової допомоги ні від країн ЄС ні США  не буде. Тому новообраний парламент та уряд розуміє: наш мандат довіри існуватитиме лише в разі виконання обіцянок. Однією з яких є зняття депутатської недоторканності. Хоч критики по різному це сприймають, адже в країнах ЄС  поняття депутатської недоторканності є, тільки характеризується воно зовсім по-інакшому. В умовах України це питання стало важливим для суспільства, тому, думаю, нам ніщо не заважає проголосувати його позитивно у найперші дні роботи парламенту..."

 

(Далі буде)

Світлана КЕДИК

 

 

 

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.