П'ятниця, 24 жовтня 2014 00:00

Ми в системі, чи система в нас

Автор
Ілюзорний світ, що змушує нас вірити в реальність. Насправді голограма всесвіту закладена  глибоко у нашій свідомості. І доля вибору між життям та існуванням дуже мізерна, наче лезо по якому людина прямолінійним рухом йде вперед, за часом, позаяк повернутись в минуле не здатна. Маючи загальний час – цілу вічність в запасі, кожен  з нас немає часу аби протягом земного життя в образі людини уподобитись Богу.
Натомість ми будуємо храми, одягаємо ряси, поклоняємось ідолам  і іменем бога  чинимо зло. Зло це та частина леза, що як і місяць має затінений бік. І, зрештою, людська тінь  несе неабияке значення у психології, у свідомості, у фізичному світі. Світ тіней розмежований абстракціями сприйняття  себе у світі соціальному, бо соціум це об’ємна маса живого людського ресурсу, але її потенціал залежить  від часу, якого в нас немає.
 
Країни світу цього мають свої правила і догми уособлені у так званій державній політиці. Але поняття держави несе в собі  розуміння сили і влади складеної з фундаментальних законів: 10 Божих заповідей. Кращої «Конституції» ще ніхто не придумав, а пройшли вже тисячоліття…І хтось скаже, що не має часу? У кожного з нас є час на життя. Ось це і є вибір між системою і реальністю. Бо реальність це те, що живе так чи інакше, адже закони природи ніхто не зупиняв, а система, це те, що людина уособила в собі, сконструювала для себе в цілях тваринної наживи.Опускаючись нижче, туди де сьогодні українці топчуть рідну землю  усвідомлюєш абсурдність ситуації. По великому рахунку тої ситуації, яку ми створили. Хочеться зупинити неіснуючий час і закричати: ДОСИТЬ!Наша фізична буденність настільки примітивна, що затінює світло отого істинно живильного Духу, котрий жевріє у кожній людській душі. І сьогодні ми спостерігаємо комедію написану псевдовеликими, псевдосильними світу цього. Ось їхня політика – зробити «слабких» масою для «ліплення» системи. Люди, системи не існує, то ілюзія, як сон. І коли нарешті ти прокидаєшся, то бачиш навколо не ту реальність. Ти не частина маси.. ти індивідуум, ти частина Творця.Вчора мені хотілось проклинати Бога і просити водночас зупинити цей загальнопланетарний абсурд. А сьогодні я Йому дякую за вибір між Добром і Злом. Христос страждав на хресті. Тому усе те, що вистраждане істиною знищує матрицю. Матриця - «мати». Мати щось, в межах чого знаходиться, породжується, розвивається або приймає форму інший об'єкт або об'єкти.
 
Що може мати кожна людина окрім життя?
 
Нічого.
 
То ж бо й воно, що обираючи «нічого»  ми губимо людську сутність у клоунаді під назвою «система». Та проникаючи у метафізичні глибини усвідомлюєш  чудову річ – система «сидить»  в голові, у мозку. Досить «перезавантажити мислення», як обернено пропорційна маса  набуде вищий коефіцієнт корисної дії. Бо у скільки разів  ми виграємо в силі, у стільки ж разів програємо у відстані. А відстань це час. І якщо в механіці дане твердженя є «золотим правилом», то в житті людини – аксіомою. Поняття Бога не потребує доведення, тоді чому будучи у образі Творця ми кожного дня доводимо собі Його подобу? Адже Він був, є і буде… 
 
Світлана КЕДИК
Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.