П'ятниця, 05 травня 2017 07:20

110 рік пам’яті Ірини Вільде

Автор
110 рік пам’яті про незабутнє 110 рік пам’яті про незабутнє

«Я народилася в травні. На сам Великдень. І моя мати, що походить зі знімченої польської родини, розумна жінка із шляхетним профілем, завсіди каже про мене, що дитина, яка народилася в неділю — щаслива дитина.»

В літературу вона увійшла під іменем Ірина Вільде, яке сама обрала для себе. Воно означало бути нескореною, неприборканою…

Читачі пам’ятають Вільде за романом „Сестри  Річинські”, який вона писала майже все життя. Його Ви можете віднайти на полицях Виноградівської районної бібліотеки.

Окрім того – повісті, оповідання, мініатюри, зустрічі й листи Ірини Вільде: «Наші батьки розійшлись», «Історія одного життя», «Ті з Ковальської», «Поема життя», «Щастя», «Ти», «Одного весняного вечора», «Моїй Буковині», «Роман жениться», «Як мене життя розуму навчило», «Ольга Борисюкова», «Пробудження», «Любов»…

 

Довідково

Ірина Вільде (справжнє ім'я Дарина Дмитрівна Макогон; 5 травня 1907, Чернівці — 30 жовтня 1982, Львів) — українська письменниця. Донька письменника й педагога Дмитра Макогона. Мати Яреми Полотнюка.

 

Біографія

Закінчила гімназію в місті Станіслав (нині — Івано-Франківськ).

1928—1933 — навчалася у Львівському університеті.

Працювала вчителькою, літературним співробітником журналу «Жіноча доля» в Коломиї (1933—1939), була редактором щомісячного додатку до цього журналу — «Світ молоді».

У 1945—1949 роках працювала спецкором газети «Правда Украины». 1947 року Ірину обрано депутатом Верховної Ради Української РСР другого скликання.

Багато років очолювала Львівську організацію Спілки письменників України.

Нагороди: орден Трудового Червоного Прапора, орден Знак Пошани.

Чоловік Євген Полотнюк, син Ярема Полотнюк — український сходознавець, перекладач.

 

Творчість

Друкувалася з 1930 (новела «Повість життя», пізніша назва — «Поема життя»).

1935 р. отримала літературну премію ім. І. Франка за збірку новел «Химерне серце» і повість «Метелики на шпильках».

1940 стала членом Спілки письменників СРСР.

1965 Ірині Вільде за роман «Сестри Річинські» присуджено Шевченківську премію.

 

Громадянська позиція

Як голова Львівського відділення Спілки письменників України разом з Романом Іваничуком, Романом Лубківським, Яковом Стецюком, Володимиром Гжицьким, головою Львівського відділення Спілки художників України Еммануїлом Миськом просила суд віддати на поруки літературного критика й мистецтвознавця Богдана Гориня, якого судили «за антирадянську діяльність». Це був своєрідний протест проти арештів.

 

Премія імені Ірини Вільде

Всеукраїнську літературну премію імені Ірини Вільде засновано у 2007 році Львівською організацією Національної спілки письменників України та народним депутатом України Петром Писарчуком. В жовтні 2006 року було також прийнято окрему постанову Верховної Ради України «Про відзначення 100-річчя з дня народження української письменниці Ірини Вільде».

 

Основні публікації

Повість «Метелики на шпильках» (1936).

Повість «Б'є восьма» (1936).

Збірка новел «Химерне серце» (1936).

Повість «Повнолітні діти» (1939).

«Історія одного життя» (1946).

«Наші батьки розійшлися» (1946).

«Ті з Ковальської» (1947).

«Її портрет» (1948).

«Стежинами життя» (1949).

«Яблуні зацвіли вдруге» (1949).

«Повісті та оповідання» (1949).

Одноактна п'єса «Сватання» (1950).

Роман «Повнолітні діти» (1952).

«Кури» (1953).

«Нова Лукавиця» (1953).

«Оповідання» (1954).

«На порозі» (1955).

Роман «Сестри Річинські» (книга 1 — 1958; книга 2 — 1964).

Собрание сочинений. — Т. 1—5. — М., 1958.

«Ти мене не любив» (1958).

«Винен тільки я» (1959).

«Життя тільки починається» (1961).

«Троянди і терня» (1961).

«Людське тепло» (1964).

Твори. — Т. 1—5. — К., 1967—1968.

Збірка ліричних мініатюр «Окрушини» (1969).

Трилогія «Метелики на шпильках» (2007).

 

Фільмографія

2007 — «Два життя Ірини Вільде» (НТКУ)

2008 — «Гра долі. Неприборкана. Ірина Вільде» (Студія ВІАТЕЛ)

 

Цікаві Посилання

Життєвий та творчий шлях

Жіноча доля. Три кохання Ірини Вільде

«Дика» письменниця Ірина Вільде

Це класика, яку варто пізнавати

 

Роман “Сестри Річинські” — результат понад 25-річної праці письменниці —  побачивши світ у першій половині 60-х років, став явищем в українській літературі — майже відразу удостоївся Шевченківської премії. В основу роману Ірина Вільде поклала історію родини отця-каноніка Аркадія Річинського, після раптової смерті якого без годувальника і звичних побутових благ залишилося в провінційному місті п’ятеро його доньок. Їхні майстерно виписані образи, відчайдушні спроби самостійно вибратися зі злиднів, що почали обсідати з усіх боків, правдиве зображення галицького суспільства 30-х років і колоритна мова — наче магніт притягують читачів до сторінок захоплюючого роману-епопеї.

 

 

Книги складають вибрані оповідання,  повісті, мініатюри, письменниці,  ліричні етюди, думки... Провідна тема представлених  творів – доля жінки з народу, перед якою Радянська влада відкрила широкий життєвий і творчий шлях.

Індивідуальний стиль Ірини Вільде, сповнений інтелектуалізму, несподіваного повороту думки, розумної іронії, влучності, гостроти і жіночої грації вислову...

Це класика, яку варто пізнавати.

 Виноградівська ЦРБ

Мар'яна Марушка

"Слід пам'ятати, що в театрі людського життя роль глядача відведена лише Богові і ангелам." Френсіс Бекон

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.