Субота, 11 березня 2017 11:24

Чисті бажання засівали в людські серця, вчили любити і прославляти Всевишнього

Автор
Чисті бажання засівали в людські серця, вчили любити і прославляти Всевишнього Чисті бажання засівали в людські серця, вчили любити і прославляти Всевишнього

На протязі першого тижня березня виноградівський Успенський архідеканальний храм  перетворився на справжнісінький архіпелаг духовної і культурологічно-просвітницької  науки.

Добра новина про початок парафіяльної святої місії швидко рознеслася по Виноградівщині. Щодня свята церква постійно повнилася новими людьми. Вело їх до храму щире бажання очиститись від гріховних нашарувань, що іржею залягли на людських відчуттях, стосунках, звичках, щоденних клопотах і турботах…

На ранішніх і вечірніх Святих Літургіях вірники уважно вслухалися в глибоко-ґрунтовні повчальні слова отців-місіонерів чину святого Вінцентія де Поля латинського обряду, монахів з багаторічним стажем роботи у місіях по світу та при римо-католицькому костелу святого Августина з Перечина  Станіслава Ірісіка та Олександра Гурського. Вони наводили цікаві приклади з життя Ісуса Христа розіп’ятого. Щирі  молитви тут лунали повсякчас. Постійно  проводилися сповіді і під видом хліба (це є тіло моє) і вина (це є кров моя) запрошували всіх до святого причастя. Запам’яталися  зустрічі черниць греко-католицького обряду із Згромадження сестер милосердя святого Вінцента при Львівській монастирській церкві святого обручника Йосифа Міріам Новицької та Клари Партем з дошкільнятами, школярами, учнівською, студентською та працюючою молоддю. У церкві давалися цінні науки окремо  для чоловіків і жінок.

Хвилююче пройшов парастас на міському цвинтарі. У яскравому мерехтінні свічок, запалених за померлими городянами чітко лунало щире прохання священиків – отців Мирослава Сипка, Августина Сокола, Станіслава Ірісіка та Олександра Гурського про відпущення гріхів і всіляких прогрішень спочилих у Бозі,  про вселення їхніх душ у місця світлі, квітучі, спокійні де вже немає болі, печалі і зітхання, але є вічна правда Божа – правда навіки і слова Всевишнього – святої Його непроминаючої  істини.

Вражаючою була у храмі озвучена Молитва Прощення. У ній звучали людські прохання за відпущення всіх провин і образ, скоєних ними за життя перед батьками, матерями, братами і сестрами, колегами, сусідами, знайомими і близькими, всіма рідними та перед священиками. Скільки приємних хвилин пережили сімейні подружжя, вінчані в церкві. Їх зараз запросили парами вийти до святого вівтаря. Зараз заново вони відмовляли шлюбну обітницю. Це було в дивовиж.   До вівтаря прямували щойно одружені молоді, середні та літні пари. На прохання священика вони повернулися лицем до лиця, зустрілися поглядами і тримаючи в потиску руку свого обранця чи обраниці заново повторювали слова присяги на вірність до самої смерті. Багатьом це нагадало ті неповторні миті, коли вони вперше познайомилися, почали зустрічатися, були щиро закохані одне в одного, разом планували спільне життя, мріяли про дружню сім’ю і власний дім, який з часом наповниться безперестанним дитячим гомоном, безтурботним сміхом і безцінною батьківською втіхою від найціннішого Божого дару – синочків і донечок, подарованих їм самим Всевишнім. 

Отці-місіонери започаткували молитву благословення на новонароджених немовлят, матерів, які очікують народження дитини або бажають пізнати високий дар материнства. Скільки щирості, людської чуйності, уваги і тепла відчули вдівці і вдовиці, коли від отців-місіонерів отримували благословення на подальше своє життя, надію та любов Всевишнього, яка безмежна і нічия доля не залишається поза увагою Творця і Спасителя  всього сущого на світі. 

До роботи місіонерів приєднався отець Сергій та монахиня Катерина. До Виноградова вони знову привезли мощі блаженної Марти Вецької. Їй мали повторну нагоду вклонитися сотні вірників, присутніх на молитвах у цім святім храмі. 

Молодих батьків зацікавила зустріч з мукачівським лікарем Арнольдом. У рамках проекту інформаційно-консультативної допомоги «Сім’я і життя» він глибоко висвітлив всі досягнення науки і медицини, новітніх репродуктивних технологій у плануванні народження майбутньої дитини, поповнення сім’ї, яка давно очікує вимріяну і бажану дитину. 

У середу та п’ятницю вірники взяли участь у Хресній дорозі. По Святій Літургії на екрані була показана історія об’явлення Божої Матері у Франції. Її слова і прохання перебувати у постійних молитвах були передані присутнім. Всі вірники отримали чудодійні медальйони, які спонукатимуть мешканців району до християнських чеснот Богородиці. Вони вже врятували не одне життя. Медальйони отримують  також і воїни, що служать у зоні АТО на Сході України.

У неділю пройшла урочиста відправа при Хресті Місійному. Монах-місіонер отець Станіслав Ірісік повертає декану Мирославу Сипко символічного ключа від парафії.  Йому дарує «Золоту книгу смирення і тверезості», уділяє своє благословення священикам цього храму. У відповідь звучать слова щирої подяки за плідну, ревну, копітку, щоденну працю на духовній ниві ченців  та черниць чину Святого Вінцентія. Посіяні ними  чисті бажання любити і прославляти Всевишнього, гуртуватися в єдину християнську родину, в якій би завжди  панувала безмежна християнська любов до кожного з нас, а в серцях проростали чисті бажання з вірою й любов’ю до Бога розпочинати кожний день і добрими своїми справами на Землі дивувати увесь світ.

 

Марія Конкіна

 

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.