Особистості (77)

Понеділок, 23 жовтня 2017 11:07

На вічних дорогах буття

Автор

У перші дні жовтня у Виноградові побував кінотур  «Роми яких ви не знали». Сім жіночих доль. Сім історій ромських жінок, які про себе заявили у суспільстві, дістали визнання і оцінку громадськості і довели, що кожна з них є непересічною  особистістю.

Неділя, 08 жовтня 2017 15:13

Повернення на Батьківщину

Автор

… Гідно до межі дійшов,

Честь свою зберігши, душу й плоть.

І доніс свій хрест тяжкий з любовю

До межі, що йому визначив Господь.

Понеділок, 02 жовтня 2017 13:55

Відводить ангел біди всі людські

Автор

Цінуй минуле й вічності не бійся

І у нащадках наших не вмирай.

Середа, 20 вересня 2017 12:44

У моїм серці ти завжди

Автор

Пожовкла від часу фотографія. Зроблена у фотосалоні Михайла Зельмановича в Ужгороді, на Маломостецькій 4 в далеких 40-х роках минулого століття. На ній Твоє таке близьке, дороге і рідне обличчя, тату. Твоя молодість, одухотвореність, юнацька врода. Твої карі очі мов дві зорі заглядають у самісіньку душу. Не дають ніде оступитися, стишити ходу, зупинитися. Навчають гідно дивитися у вічі людям. Розпочату будь-яку справу робити так, щоб тим, хто поруч, завжди ставало приємно, затишно, тепло і привітно на душі.

З письменникових афоризмів виписала один: «Аби літератор склався необхідні: знання життя, висока культура слова, належна самодисципліна, працьовитість, закоханість у справу, чесність, висока ідейність, захоплення добром, зненависть до зла…»

З Міжгір’я до Вучкового – 15 кілометрів.

Між мальовничими ущелинами незчулася, як легковий автомобіль швидко подолав цю відстань. Із центральної трасси водій звернув вліво на бічну вуличку і перед будинком Проданів зупинився. 98-річний господар не чекав земляків. Ходив по дворику, збирав соковиту конюшину і розкладав її по поверхні води в басейні.

Неповторні скарби рідної Новоселиці у спадок передала молодим

Рідко фотографувався. Не любив перед об’єктивом позувати. І  особливої потреби  в цьому не мав. Але одного разу йому прийшлося  це зробити.  Для районної Дошки пошани була потрібна його фотографія.

Оповита яблуневими садами і неповторними краєвидами Тячівщина подарувала Закарпаттю і світові лауреатів Національної Шевченківської премії Івана Чендея та Петра Мідянко, професорів Василя Маркуся та Василя Марка, журналіста і відомого педагога Василя Танчинця…

В моїх руках нове, справді унікальне літературно-художнє видання Івана Васильовича Хланти «Мелодії душі Василя Гангура».

Сторінка 1 із 6