Понеділок, 17 жовтня 2016 13:20

Ходив по світу білківський силач

Автор
Ходив по світу білківський силач Ходив по світу білківський силач

Ще й досі в народі ходять легенди про українських богатирів Івана Піддубного, братів Якова та Василя Куценків, Григорія Новака, Ігоря Рибака, Георгія Попова, Леоніда Жаботинського, Анатолія Писаренка…

 

 

Між ними особливе місце відведено постаті силача Івана Фірцака з Білок, що на Закарпатті. Він –  відомий борець, атлант, найсильніша людина планети ХХ століття, боксер, артист цирку, легкоатлет, людина-велет неперевершеної фізичної сили, яка виступала в 64-х країнах світу і майже всю географію Землі вивчила «на зубок».

На очах вражених його силою глядачів атлет розривав ланцюги, гнув пальцями цвяхи, робив з них різні фігурки та сердечка, які на згадку про черговий  виступ щедро роздавав своїм вдячним глядачам. Білківський богатир спокійно лежав на розбитому склі, тримав на собі півтонний тягар, зубами легко перетягував грузовик, по ньому перекочували колеса автівки, він легко і спритно підіймав задню частину переповненого пасажирами автобуса, вправно жонглював важкими предметами і на загальний подив усіх присутніх виконував фантастичний трюк «Зуби мамонта» (одночасно обертав  по колу 5-х чоловік одними тільки зубами).

До глядачів, які збиралися на численних стадіонах, сільських майданах, клубах та боксерських рингах, на освітленій вогнями арені цирку ця людина-велет завжди виходила впевнено, з приємною посмішкою на вустах. Від природи білківський юнак був наділений такою надзвичайною силою, що в Іспанії вона допомогла йому відкинути мулету і шпагу і «голими руками» перемогти… роз’яреного бика. Він успішно виграв бій  в японського борця Токедзю, який на 20 кілограмів був важчим за Івана Фірцака, що мав зріст 190 сантиметрів і важив 160 кілограмів…

Народився в сім’ї селянина-середняка погожого літнього дня – 28 липня 1899 року. Став 10-ю дитиною у родині. Назвали його Іваном, в честь діда Івана Вільховича, який у лісі спересердя убив розлюченого ведмедя  поліном і  від односельчан отримав назву Івана Сили. Колисала його мати в колисці дубовій, аби виріс силачем – щасливий, здоровий. Та ще й року не мав, як матері не стало і залишився батько Федір Іванович вдівцем з 9-ма синами та малою донечкою Ганною на руках.

Доля не пестила хлопчика. Змалку прилучився до роботи на землі. Ходив по дрова до лісу, випасав худобу, на пісний батьківський наділ землі вивозив гній, сам запрягався у плуг аби зорати орну нивку. Від старожилів чув, що в Білках колись добували залізну руду, запровадили чавунно-ливарне виробництво, запустили свій лісопильний завод. Пшеницю та кукурудзу селяни мололи на місцевих водяних млинах. Із соняшника тут вибивали і олію. Славилося село і своїми знаменитими ярмарками, що проходили по вівторках. Купляти велику рогату худобу сюди сходилися селяни не лише з Верховини, але й сусідньої Галіції. Та життя простолюду було жахливим. Злидні гнали людей на заробітки у чужі краї – Бельгію та Францію,  далеку і загадкову Америку, а окремі смільчаки доходили до Канади, Аргентини, Бразилії. У пошуках кращої долі подався у світ і 20-ти річний юнак Іван Фірцак. У 1919 році нотар Вацлав Прохазка з листом до брата, що під Прагою мав свій завод відрядив білківського хлопця. Працюючи оператором на підйомі вантажів Іван показав свою старанність. Але небавом звідси перейшов працювати вантажником на залізницю, де завжди з роботою легко справлявся за півдня.

У Празі він став свідком цікавих поєдинків силачів. Вирішив теж помірятися своїми  силами з мандрівним силачем Вілетом. І переміг суперника. Його азарт, силу, спритність і проявлені бійцівські риси і  можливості одразу оцінив тренер Андржей  Нейман. Він  охоче взявся його тренувати. У 1922 році Іван Фірцак бере участь у чемпіонаті Чехословаччини з важкої атлетики і здобуває  свою першу золоту медаль. За ним ненав’язливо укріпилася слава силача. Вона привела його до празького клубу важкоатлетів «Прага – Бубенєч». У змаганнях з гирьового спорту 70 разів він виходив переможцем і серед суперників важкоатлетів  йому не було рівних. Знайшлися і заздрісники. Недруни всіляко  старалися похитнути його авторитет. І така несподівана нагода сталася.  У ресторані «Слован» колишній чемпіон країни Колар Грднічка спровокував бійку. Івану Фірцаку вона обійшлася у чималу суму штрафу (бо зачинщик служив у поліції). Та коли Іван Фірцак знову здобув офіційну першість, йому чемно  запропонували поповнити ряди правоохоронців (гарна форма, визнання і честь у суспільстві, стабільний заробіток) однак терпляче вислухавши цю пропозицію,  він категорично відмовився. Після трагічної загибелі  в автокатастрофі тренера Андржея  Неймана, яка сталася на трасі між Карловими Варами та Прагою він   залишає спорт і стає артистом відомого празького «Герцверт-цирку». З трупою гастролюють  в Угорщині, Румунії, Болгарії, Греції, Польщі, Франції, Данії, Нідерландах, Канаді, США...  В народі його прозивали по-різному Ломикаменем, Іваном – Силою, а в Парижі , зал де він виступав весь звівся і на одному пориві дружно загримів: 

–  Кро-тон! Кро-тон! Кро-тон! 

Саме з Франції і пішов по світу білківський силач з новим на афішах прізвищем «Кротон». Воно гарно асоціювало з назвою італійського містечка Кротон. Саме ця місцевість дала світові колись знаменитого силача, якого у 1744 році у статуї Мілона Кротонського назавжди увічнив скульптор Єтьєнн Моріс Фальконе. 

Дехто вважав, що «Кротон» походить від чеського слова «Кротітел» –  приборкувач, бо саме в Чехії Іван Фірцак 70 разів виходив переможцем у змаганнях борців-атлетів різних вагових категорій. 18 років Іван Федорович віддав роботі в цирку. Під час  місячних гастролей в Лондоні королева Великобританії  зі своєю свитою була присутня  у залі цирку Тауер, розрахованого на 5 тисяч глядачів  у Блекпулі, де проходив поєдинок Івана  Фірцака з чемпіоном світу з боксу Джоном Джексоном, якого в цьому поєдинку заслужено переміг білківський силач. Вражена виступом Кротона королева подарувала Івану Федоровичу шолом, пояс та манжети,  прикрашені рідкісними діамантами і рельєфним зображенням левів. Та ночами часто йому снилося рідне село, високі Карпатські гори, які зеленою підковою стелилися над безжурною, але норовистою гірською річкою Боржавою. У розквіті своєї слави він залишає цирк і повертається додому. Одружується з повітряною гімнасткою уславленої празької трупи Руженою Зікловою, яку приводить до білківського обійстя батьків. Згодом дружина народила йому 12 дітей: Етушка – прожила кілька місяців, померла малою), далі на світ прийшли Іван, Ольга, Олена, Віра, Мілан, Софія, Микола, Петро, Зірка, а 19 грудня 1953 народилися близнята Богдан та Остап (помер при пологах). Як мати багатодітної родини Ружена Франтішківна була нагороджена орденом материнської слави І ступеня.  Коли угорці окупували Закарпаття, вони хотіли конфіскувати Фірцаків автомобіль «Форд» (подарунок від власників автомобільного концерну в Детройті) та силач кувалдою розтрощив власне технічне диво.  За цей вчинок він сів за грати. 

Після встановлення радянської влади  всі нагороди силача, його відзнаки і фотографії теж були конфісковані енкаведистами. На старшого сина Івана була сфабрикована справа про причетність до ОУН. Юнака  засудили на 25 років таборів,  з яких  він відсидів 8. Лише після смерті Сталіна Іван Фірцак-молодший  повернувся додому. Згодом він став чемпіоном України з боксу в середній ваговій категорії і роками вів спортивну секцію в рідному селі.

Разом з батьками діти часто виступали в родинному цирку.  З програмою  силових трюків вони їздили по всьому Закарпаттю. Помер закарпатський силач 10 листопада 1970-го  на 71 році свого життя. Похований на сільському цвинтарі у присілку  Телятинець. Дружина пережила чоловіка на 5 років  і знайшла вічний спочинок поруч з ним.

Земляки не забули людину-легенду. У Білках, у будинку де жив силач Іван Кротон діє його музей. На місцевому будинку культури встановлений пам’ятний бронзовий барельєф атлета. 25 липня 2009 року до 110-ти річчя з дня народження Івана Федоровича в центрі села відкритий  йому пам’ятник. Скульптор Микола Глеба  з суцільної гранітної глиби вагою 7,5 тонн витесав постать силача Фірцака. У серпні 2012-го режисер Віктор Андрієнко розпочав зйомки фільму «Іван Сила» про Фірцака Кротона. Головну роль в ньому зіграв чемпіон України, уславлений штангіст Дмитро Халаджі. У прокат художній фільм поступив 19 вересня 2013 року. Його вже переглянули тисячі українців.

Щоліта, у липні,  у Білках проходить свято богатирської сили. За  призи Івана Фірцака змагаються важкоатлети майже всієї України. Ці змагання засвідчили, що в нашому краї не перевелися богатирі, гідні слави свого земляка і автора неперевершених силових трюків, живої легенди нашого народу, яка увійшла у безсмертя і навіки залишилася у спогадах земляків.

Марія Конкіна

 

 

 

 

 

 

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.