Особистості (73)

П'ятниця, 15 серпня 2014 00:00

У стані приємної ностальгії

Автор

Камені — живі. Тобто вони самі нас обирають, а не ми їх. Якщо вам сподобалася якась прикраса із каміння, то не вагайтеся, а купуйте її. Інакше камінь може образитися. Гарне намисто ще нікому не заважало. Особливо, якщо воно з напівдорогоцінного каміння. Воно може бути не тільки прикрасою, але й оберегом, що приносить своєму власнику удачу і захищає від нещасть. Ну, принаймні ми можемо так думати і тішитись думкою.

Жив  був  хлопчик  з шикарним радянським фотоапаратом,  хо-ча  вірніше  буде  сказати:  жив  був  хлопчик  і  подарували йому одного дня  шикарний фотоапарат «Смена-7»  і він ним фотографував,  чи то  зображував красу цього світу на своїх фото.  Зображував     довго,   дуже  довго,  ще  з  12-ти  років,  коли  перед  сном  йому  начитували  казку  про  кольорові слайди.

 

Жіноча сумочка – не розкіш, а необхідний предмет гардеробу.  Завжди знайдуться причини, аби купити ще одну. Звісно, готові, тим більше брендові сумочки, красиві. Але хіба їх  можна прирівняти з однією пошитою та оздобленою  власними руками?

П'ятниця, 25 липня 2014 00:00

Іршавський вернісаж

Автор

Прохолодна зала ІМПАСТО   в черговий раз збирає людей. І цього разу   відкриває Іршавський вернісаж. Власне, повернісажити приїхав  Юрій Мельник, привіз з собою 33 фотороботи.

А допоки тривають підготовчі години до відкриття виставки,  провокую Юрія на розмову.

Загадка:

Бісером щастя падає –  сиплеться без упину ніжність, тепло, довершеність  –  мріями у торбину?

Правильно  Наталія Керечанин.

Що ж, «Виноградівські пацьорки» стартувавши першої суботи Червня та впродовж усього місяця радували містян суботніми забавами через творчу діяльність учасників. Ярмарка пройшла,  спогади лишились. Творче піднесення набрало свого апогею і  певно більше у споглядачів, бо принаймні мені, хочеться знову прийти в пасаж між вулицями Шевченка та Миру, і застати там приємних  жіночок, котрі з захопленням діляться своїми витворами.  І як жартуючи каже Оля Гал – «Девочки, улыбаемся и машем, улыбаемся и машем». 

Хустське народне творче об’єднання «Митець Верховини» створено у березні 1964 року групою молодих художників: Ю. Герц, А.Кидора, Я Пашко, І. Калинич, Н. Герц, і. Гайду, П. Кляп, М. Гаврило.

Ці люди поставили собі за мету об’єднати  професійних, самодіяльних художників та талановитих майстрів для пропаганди образотворчого мистецтва,  традицій і самобутності рідного краю.

…Ви бачили, як море фосфорить?

І на доріжці місячній так хочеться погратись.

Не бачили? Мені вас трохи жаль…

Бо те, що втрачене, не може повертатись…

Горшки, миски й полумиски, глечики, макітри, ринки, гладишки, тикви, барильця, довжанки, баньки, куманці кахлі, дитячі іграшки… Це все можна знайти на полицях  і поза ними у майстерні Михайла Юрієвича Алексанича.

Інвалідність це не проблема певного кола «Неповноцінних людей», це проблема всього суспільства.

Соціальні барєри, як життєвий виклик, виклик нашому гуманізму, милосердю… Але звичайний побут з нерозвиненою, непристосованою соціальною інфраструктурою міст і сільських населених пунктів  не залишають людям з особливими потребами шансу на самодостатнє життя.