Середа, 08 листопада 2017 14:43

Знайде казка ключик до кожного серця

Автор
Знайде казка ключик до кожного серця Знайде казка ключик до кожного серця

Цікава нова робота доктора мистецтвознавства, академіка Академії наук вищої освіти України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Хланти «Як чоловік кішку вчив працювати» одразу привертає до себе увагу.

У ній об’єднані, зібрані і вміщені українські народні родинно-побутові казки Карпатського регіону. Починаючи з кінця XIX століття і до нинішніх днів вони записані в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській та Тернопільській областях і найбільш поширені, яскраві уживані фольклорні тексти, які у свій час опрацювали пошуковці народного мелосу і фольклору Петро Лінтур, Степан Пушик, Михайло Іваничук, Василь Бандуряк, Володимир Гнатюк, Юрій Яворський, Іван Левинський, Оскар Генріх Кольберг та Іван Франко…

Довго виношував упорядник Іван Васильович задум видати окремим виданням цей багатющий опрацьований матеріал. Нарешті той час підійшов. І ось нове літературно-художнє видання «Як чоловік кішку вчив працювати» вийшло у світ. Появилася у серпні 2017-го у видавництві друкованих видань «Патент» в Ужгороді. Загальний тираж випуску склав 400 примірників. На полицях багатьох шанувальників казок, де вже красувалися попередники «12 місяців», «Три золоті слова», «Біля райських воріт», «Добра наука», «Гора до неба», «Чарівне серце», «Казки одного села», «Дерев’яне чудо», «Казки Буковини, Верховни, Покуття, Підгір’я, Карпат», «Казки та легенди з-під Хустського замку» та інші додалося і це нове видання.

Чим подивують і порадують читачів ці казки? Які пласти людської уяви і фантазії піднімуть і донесуть до сучасників? На що проллють світло своєї істини і правди? У новій збірці – 136 найпоширеніших різножанрових українських народних родинно-побутових казок Карпатського регіону. Наголошують вони на неймовірні пригоди. За життя вони  трапляються з кожним. За людської тямки на  білім світі побачиш нового чимало. Таких пригод за тривалого життя набирається тисячі.Це – оповідь про Благодать і Щастя. Це –  три мудрі поради,  про цигана, який у кума косив, про те як наймався на роботу до газди, як висловлював своє обурення і циганське прокляття. Казка акцентує увагу читачів на справедливій карі, якої дочекаєшся за неповагу до матері. Дає науку як слід робити аби лінивого перевиховати. І не молотком, а голодом. Перечитуючи тексти, звернете увагу, на те, як страх навчив попа ходити, а ліниву жінку робити. Казка підкреслить, що інколи всієї правди не варто говорити жінці, бо де чорт не зможе, там баба пройде і своєю хитрістю рогатого переможе. Немало житейської мудрості приховують казки про хитрого гуцула. Він усю Боснію та Герцеговину перейшов, в Адріатиці онучі прав, під Стамбулом турка бив, а на полюванні ведмедя перехитрив свиню, що колоченої мандибурки смачно готувала, легко позбувся. Розкриє казка свою правду про чоловіків, які побилися об заклад на жіночу вірність, розповість про доброго діда і недоброго зятя, розкриє очі на потребу нагинати кожне деревце, поки воно молоде. Нагадаю читачам також, якщо комусь щось бажаєш – бажай мудро, бо чужа наука інколи сприймається, як сприймалася Іваном. Він усіх слухав а вихід з усіляких ситуацій із трьох братів знаходив дурнякуватий простачок  Тимко. Наче жартуючи сам з собою, часом не розуміючи як поступати, покладався на випадок і вигравав. Часом так поступають і дорослі люди. Про це оповідає казка. Довідуємося з неї про те, як один чоловік до своєї хижі носив міхом днину, як дурень навчився крила робити і як спираючись на них полетів у широкий світ. Цікава розв’язка казки про те, як дурень у діда, що вимагав якоїсь смішної неправди випросив грані, аби розвести багаття і для родини зварити кулеші, бо двоє мудрих братів цього не зробили.

Знайде читач і словник маловживаних слів. Вони збагатять його мову місцевими діалектами такими, як наприклад:

повісти – сказати;

позирати – дивитися;

поплішити – заклинити;

пораїти – прибирати;

спилати – черпати;

сохташ – звичка;

штрамак – чепурун та інші.

У примітках видавцем Іваном Хлантою подані посилання на використані у новому виданні «Як чоловік кішку вчив працювати» джерела. Кожна казка супроводжується окремою приміткою. В кожній конкретно вказані: хто записав казку, де, коли і від кого, в якому регіоні, селі, а також конкретизується джерело її публікації. Добре що одночасно визначений сюжетний тип казки за порівняльним показником сюжетів східнослов’янських казок. Унікальне художнє оформлення нового видання виконала Маріанна Боднар. Своєю виразністю, дотепністю, психологічним розкриттям сюжетних сцен нове  видання набуває розкриття слабких місць гріховних і ненаситних бажань людини, уміло відтворює ці пробіли. Вони змушують читача по-новому подивитися на світ, в якому живемо, звернути увагу на ті проступки свої та жагучі жадання, неоправдані ризики, які мають місце  і інколи підштовхують до злих умислів заволодіти чужим майном чи незаслужено заробити собі славу тощо.

І як каже Іван Васильович Хлатна – упорядник казок у своїй передмові: «Казка вчить, як на світі жить». А ми від себе додамо: вона знайде ключик до кожного серця і принесе хвилини повернення у призабуте дитинство, коли ще несвідомо наші руки тягнулися до гарно розмальованих друкованих видань дитячих казок і відкривали перед нами незнайомий загадковий дивосвіт, у якому нам хотілося пожити і відчути себе його героєм.

Марія Конкіна

 

 

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.