Вівторок, 31 травня 2016 07:23

ВИНОГРАДІВЩИНА в історико-географічних нарисах про населені пункти району

Автор
ВИНОГРАДІВЩИНА в історико-географічних нарисах про населені пункти району ВИНОГРАДІВЩИНА в історико-географічних нарисах про населені пункти району Іван Біланчук

Мабуть, ніхто не заперечить, що такі високі поняття як “батьківщина”, “національна гідність”, “патріотизм” починаються зі знання рідного краю – своєї малої батьківщини. Для більшості закарпатців саме такою малою батьківщиною є та місцевість, де він народився і звідки бере початок його рід.

 

Всі добре розуміють, що знати і пам’ятати минуле своєї батьківщини повинен кожен, бо ж це найрідніша земля, де народився і виріс, звідки ступив у широкі світи чи, як у більшості випадків це буває, залишився біля батьківського порогу, щоб тут  на рідній землі, творити своє життя, працювати зі своїми земляками, робити якомога більше добрих справ. Та чи можемо ми похвалитися історичними знаннями про свою місцевість, впевнено сказати, що знаємо як все відбувалося в минулому?

Думаю, далеко не всі дадуть ствердну відповідь. Ми багато чого розгубили, більше того нас учили історію, яка була сфальсифікована на угоду тій чи іншій владі, які, як відомо, мінялися занадто часто. Надіюся, що доброю підмогою у збиранні до купки по крупинках історії нашого краю стануть запропоновані читачам нариси про Виноградівщину.

Як і будь який першодрук, представлена на Ваш суд історія населених пунктів району може містити неточності або упущення як з моєї, так і не з моєї вини. Прошу всіх зацікавлених читачів допомогти автору виправити їх, долучитися до активної роботи  по створенню повнішої та достовірнішої історії.

Почнемо з того, що наш Виноградівський район є унікальним з декількох причин. Насамперед, він розташований на півдні Закарпатської області на стику державних кордоні України, Угорщини і Румунії. Периметр району упродовж 137,9 км співпадає з державним кордоном України, в тому числі з Угорщиною 49,1 км та Румунією 88,8км. Решта периметру припадає на адміністративну межу з Іршавським, Берегівським, Хустським районами. В районі три пункти міжнародного перетину кордону: Вилок, Неветленфолу, Хижа, який останнім часом не працює, незважаючи на настирливі вимоги жителів навколишніх сіл.

По друге, останнім часом клімат нашого району наближається до теплого західно-європейського, що зумовлено гальмуючою дією Карпат холодним вітрам, а також впливом глобального потепління. Тому й не дивно, що на околиці Виноградова знаходиться найтепліша точка всього Закарпаття – Теплиця. Типовою для нашої погоди стає коротка весна – різкий перехід від зими до літнього тепла. Морози, які згідно з довготривалими спостереженнями наступали з 21 листопада, Михайлового дня, як правило розпочинаються після 19-20 січня. Як результат, в зимовий час випадає і найменша кількість атмосферних опадів ( 20-22% від річної норми). Вчені доказують, що мала кількість снігу є причиною, того, що підземні води не отримують поповнення. Влітку спостерігаються зливи, але більш характерними стають засухи. Все це привело до того, що в більшості населених пунктів знизився рівень водоносного горизонту, починають виникати проблеми з прісною водою. Це позначається і на річках, які течуть на території району. Тиса (42км на Виноградівщині), Боржава, Салба, Тур, Ботар. Так на Теплиці Салба перетворилася вже лише в маленький потічок, який легко переступити. Важко повірити, що ми дітьми 50-60 років тому купалися в цій річці і ловили раків. На жаль – залишилася одна назва. Більше того, якщо порівняти карту району 1900 року з теперішньою то видно, що зникли назви річок і потічків, таких як Глибокий, Семердек, Вербівц, Голвань,  Чонкаш, Га шпарка, Сароз, Чонгова та безліч малих струмків.

Ускладнюється ця проблема і нераціональним використанням води, подекуди без оглядки на те, як житимуть наші нащадки. Погляньте на пагорби і схили Ком”ят, Боржавського, Оноку – скрізь безсистемно височіють водонапірні башти. Зрозуміло, що для високих врожаїв городини без води не обійтися, але ж зуміли в Ізраїлі освоїти крапельний прикореневий полив. Зараз ця технологія не є таємницею і повністю є доступною всім бажаючим.

По-третє, хіба не є унікальним те, що в районі є два вулкани, які належать до розламної зони Карпатської гірської дуги. Унаслідок загального занурення Закарпатського прогину більшість вулканів було поховано. На поверхні виражені тільки деякі з них, в тому числі і два на території району: Чорна гора (568м) та Шаланка (534м). Чорна гора – це руїни стратовулкану – вулкану, який має конічну форму із багатьох прошарків затверділої маси, тефри, вулканічного попелу. Характеризується високою стрімкою формою і періодичними вибуховими виверженнями. Але крім потенціальної, дуже з малою імовірністю небезпеки ( обидва вулкани погаслі) ми маємо в резерві дармове паливо – термальні води – постійні супутники вулканів. При певних капіталовкладеннях, місто Виноградів і навколишні села можна забезпечити теплом термальних вод. Про реальність цього проекту свідчить і свердловина на стадіоні “Пластик” в якій знайдено воду з температурою 72 градуси Цельсія. Зараз вона затампонована.

Розташування району у найтеплішій, захищеній горами місцевості Закарпаття, зумовлює багату флору і фауну. В районі є два заповідники загальнодержавного значення: “Чорна гора” і “Юлівецька гора”. На Західній Україні тільки на Чорній горі росте ковила найкрасивіша, а в одному із найстаріших на Закарпатті дендропарків (парк імені Перені) вперше в області були посаджені гінкго дволопатеве, катальпа бігнонієвидна, горіх сірий, каркас західний, платан західний. Рідкісні види рослин зустрічаються і в резерваті Юлівецької гори.  Це  - дуб бургундський, плаун-баранець, шафран банатський та інші. З рослин екзотів росте сакура та магнолія. Домінуючою культурою, яку вирощують у нас всюди, є виноград – рослина, яка дала назву місту і нашому району.

Серед представників фауни найбільшими є кабан, козуля, борсук, лисиця, заєць, кіт дикий європейський. Іноді з Румунії до нас мігрують ведмеді. Із птахів зустрічаються фазани, сірі куріпки, дятли, чорні лелеки. Дуже збідніла рибна фауна. Історіограф при дворі угорського короля Матяша Корвіна Гуняді (1458-1490) Галеотті записав у хроніці, що третина ріки Тиси – риба, решта вода. Він же згадує про судаків у Тисі завбільшки з дорослу людину. Зараз ці слова звучать як хвальба барона Мюнхаузена про свої успіхи в рибній ловлі. В наших ріках ловлять краснопірку, єрша, коропа, щуку, окуня і сома. В штучні водойми і озера запустили товстолобика, білого амура і дзеркального коропа.

Площа району 697 кв.км (5,4% території Закарпаття), населення 120765 чоловік, які проживають в 50 населених пунктах. Щільність населення 173 особи на кв.км. Вона є найвищою в області. Потрібно особливо підкреслити, що Виноградівщина, унікальна ще й тим, що один із небагатьох регіонів в якому народжуваність в минулому 2014 році на 513 осіб перевищила смертність. Тут живуть представники 30 національностей.

Район переважно розташований на Закарпатській низовині, а північно-східна частина в передгір”ях Вулканічного хребта Українських Карпат. Найвища гора – Фрасин – 821м над рівнем моря. 27% площі району займають ліси, в основному твердих порід. Тут розвідано 12 родовищ п”яти видів корисних копалин, в тому числі бентоніту, бурого вугілля, андезиту. Серед них

і родовище газу в районі села Гудя. Біля села Хижа відкрите мінеральне джерело, вода якого має лікувальні властивості, давно, як цілюща, використовується вода в урочищі Теплиця. Ще однією унікальною можливістю району є наявність чотирьох гір: Шаланецької, Чорної, Клиновецької, Юлівецької на схилах яких захищених від холодних північних вітрів утворюються можливості для розведення екзотичних фруктів і сортів винограду, ареал розведення яких характерний для набагато південніших широт.

Своєрідний клімат сприяє розвитку садівництва і городництва, особливо раннього вирощування овочів і фруктів, які, в більшості сіл, поставлено на виробничу основу. Наш район є постачальником ранньої городини  для всього західного регіону України, адже капуста, помідори, перець, баклажани, полуниці, абрикоси, персики, сливи, черешні, вишні достигають на місяць раніше ніж по той бік Карпат та навіть ніж у сусідніх районах. Правда , це потребує надзвичайно великої праці. До честі наших земляків – вони і без вузів блискуче освоїли агрономічну науку і на практиці мають з цього великий зиск.

В районі діє 418 агроформувань в тому числі 393 фермерські господарства, 19159 чоловік отримали земельні паї. В минулому році середня врожайність на 1 га склала: зерно та зернобобові культури – 39,9ц, картопля – 190,3, овочі – 243,8, плоди і ягоди – 94,9, виноград – 86,9ц. У господарствах усіх видів категорій вироблено м”яса усіх видів 10,6 тис.т в живій вазі, 41 тис.т молока, 68 млн. яєць, сім тонн вовни.

В цілому у важких умовах працює промисловість. Успішно працюють лише підприємства по схемі давальницької сировини. Бюджетоутворюючим підприємством є “Джентерм” (колишній “Аутомотиве”), де зайнято більше 2,5 тис. робітників. Приватизовані вітчизняними інвесторами підприємства припинили свою виробничу діяльність або ледве животіють. До них належать – Затисянський хімзавод, Шаланківський тарний завод, Вилоцьці ДОК і комбікормовий завод, заводи пластмасових та залізобетонних виробів, хлібо-, м”ясо-, сироробний комбінати. Виноградівська та Вілоцька взуттєві фабрики, “Електрон” зовсім не випускають профільної продукції – виживають лише за рахунок здачі в оренду виробничих площ.

Але разом з тим, в роки незалежної України, крім вище згаданого “Джентерму” створено і працює ряд нових підприємств: “Новітекс”, “Мода Продакшн”, “Флоріан-шуз”, “Ортекс”, “Сандерс”, “Мілтекс”, “Карпат-Пак”, об”єднання “Гроно” які підтримують на плаву економіку та бюджет району. Сприяють цьому і 468 зареєстрованих малих підприємств та 7176 підприємців – фізичних осіб. Окремо потрібно виділити, що основною спеціалізацією більшості діючих підприємств є пошив тканин, трикотажу, взуття, тому самою затребуваною спеціальністю є швачки. І якщо б сьогодні потрібно було створювати герб Виноградівщини, то на перший план слід було б винести фігуру швачки.

В минулому році доходи місцевих бюджетів склали 770 грн. на одну особу, а податкові надходження на одну особу - 665 грн. Район є привабливим для інвестицій. На кінець минулого року вони становили 36,7 млн. дол.. США, обсяг на одну особу 703,3 дол. США.  В 2014 році експорт товарів і послуг перевищив їх імпорт на 39,9 млн. дол.. США.

Виробнича інфраструктура району представлена розгалуженою транспортною мережею, яка включає залізничний, автомобільний та трубопровідний транспорт. Є 89,2 км  доріг загальнодержавного значення, 185,1 км – місцевих та 457 км доріг комунальної власності. На території району є 61 мостовий перехід. Якість утримання доріг потребує окремої статті. Через район проходить транснаціональний газопровід в Румунію.

В районі функціонує розвинена система зв’язку. Якщо в радянські часи найбільш критикованою галуззю був зв”язок, то зараз до нього майже не має претензій. Справно діє міжнародна система телефонної комунікації, комп”ютерного, мобільного зв”язку, світова мережа Інтернет. В районі 25 вишок мобільного зв”язку.

Виноградівщина має сприятливі умови і потенціал розвитку туризму і рекреації європейського рівня. Набуває розвитку сільський зелений туризм, який позитивно впливає на соціально-економічне становище сіл.

Історія кожного населеного пункту була б дуже збіднілою без опису церков і їх походження. У всіх селах, де були греко-католицькі храми, згадується 1751 рік коли єпископ Мануїл Михаїл Ольшевський по наказу імператриці Марії Терезії здійснив візити до храмів Угочанщини. Після своїх відвідувань церков він залишив детальні протоколи, які дають змогу краще узнати їх історію.

По кожному угорсько мовному селу наводиться його короткий опис, зроблений у 1851 році відомим угорським краєзнавцем Елеком Фийнєшом.

 

Щож, розпочинаю серію історико-географічних нарисів про населені пункти району, і вже в наступній публікації ви дізнаєтесь про село БОРЖАВСЬКЕ.

 

Іван Біланчук

 

Іван Біланчук

"Мабуть, ніхто не заперечить, що такі високі поняття як “батьківщина”, “національна гідність”, “патріотизм” починаються зі знання рідного краю – своєї малої батьківщини" 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.