Фотокартини (24)

Субота, 31 жовтня 2015 07:53

Осінь

Автор

– Чому Ти завжди малюєш листя жовтим?

П'ятниця, 14 серпня 2015 19:13

36 секунд у щебетанні хвиль

Автор

Нічого не роби.

Просто дай собі волю послухати.

Яка ідилія слуху і Духу і щебет хвиль…

Повертаючись додому ти пам’ятай, що там тебе чекають і люблять.

І коли дорога буденності вкривається камінням спонукань і непорозумінь, а навколо суха трава і майже, осіння витомлена спекотним сонцем земля пече твої п’яти, все одно повертайся додому пам’ятаючи, що там тебе чекають і люблять…

Нічого особливого окрім того, що навколо тебе розкіш лісу. Це воістину наповнює тебе наснагою і бадьорістю.

Туман…

Без смаку…

Сирості…

Бездонну…

Ліку…

Досить оглянутися довкола аби впіймати суть багатогранності нашого світу. І зовсім не треба їхати кудись за ексклюзивом, бо Земля у повній мірі кожним своїм куточком є унікальна.

Черговий похід, не менш цікавий, дещо екстремальний, сповнений маленьких очікуваних несподіванок... ну і звісно, чудового краєвиду над містом...

Кожна мить життя суттєва і значима, бо в будь-якій із миттєвостей прослідковується людська самобутність, сенс, що окреслює сутність, як фактор існування у всесвіті. І нехай ми лише його малі часточки, але дуже значущі у подобі своїй і образі.

Ця камяна споруда, наче памятка про Силу, яка не потребує ані доказів, ані переконань, бо те, що народжено природою, звичайними фундаментальними законами створення світу, не підлягає сумніву. Можна тільки захоплюватись знову і знову…

Продовжую маленьку серію своїх подорожей вузенькими стежками Чорної гори. Велич цієї Божої споруди вражає.

Сторінка 1 із 2