Марія Конкіна

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Четвер, 16 листопада 2017 15:35

Ода жінці-українці

Молодій, завзятій, енергійній, талановитій, вродливій, непересічній, діловій. Захопленій нескінченними дорогами, зустрічами з цікавими людьми, враженнями, самим життям.

Земля це бачила, пережила не раз.  У осені свій розмірений шлях і крок. У барвистім розмаї вона нечутно відходить за відроги Чорної гори. Уступає місце завершальному місяцю року грудню. Це особливий місяць. Кожний день його наповнений чимось незбагненним, невловимим, магічним і загадковим.

Середа, 08 листопада 2017 14:43

Знайде казка ключик до кожного серця

Цікава нова робота доктора мистецтвознавства, академіка Академії наук вищої освіти України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Хланти «Як чоловік кішку вчив працювати» одразу привертає до себе увагу.

З вересня 1994-го у Львові по вулиці Шота Руставелі, 7, щорічно проходить Форум видавців. Цьогоріч у 40-ка локаціях міста він знову зібрав любителів друкованого слова. З 13 до 17 вересня щодня проходили заходи. У голубому залі Палацу Потоцьких, в суботу 16 вересня отримала рідкісну нагоду стати учасницею презентації «Читанки для дітей», написаної отцем Маркіяном Шашкевичем в грудні 1836 року.

Понеділок, 23 жовтня 2017 11:07

На вічних дорогах буття

У перші дні жовтня у Виноградові побував кінотур  «Роми, яких ви не знали». Сім жіночих доль. Сім історій ромських жінок, які про себе заявили у суспільстві, дістали визнання і оцінку громадськості і довели, що кожна з них є непересічною  особистістю.

Неділя, 08 жовтня 2017 15:13

Повернення на Батьківщину

… Гідно до межі дійшов,

Честь свою зберігши, душу й плоть.

І доніс свій хрест тяжкий з любовю

До межі, що йому визначив Господь.

Понеділок, 02 жовтня 2017 13:55

Відводить ангел біди всі людські

Цінуй минуле й вічності не бійся

І у нащадках наших не вмирай.

Середа, 20 вересня 2017 12:44

У моїм серці ти завжди

Пожовкла від часу фотографія. Зроблена у фотосалоні Михайла Зельмановича в Ужгороді, на Маломостецькій 4 в далеких 40-х роках минулого століття. На ній Твоє таке близьке, дороге і рідне обличчя, тату. Твоя молодість, одухотвореність, юнацька врода. Твої карі очі мов дві зорі заглядають у самісіньку душу. Не дають ніде оступитися, стишити ходу, зупинитися. Навчають гідно дивитися у вічі людям. Розпочату будь-яку справу робити так, щоб тим, хто поруч, завжди ставало приємно, затишно, тепло і привітно на душі.

Ще й досі уми багатьох пошуковців непокоять нерозкриті таємниці життя великого Кобзаря. Аби подати українцям правдиву історію їхнього Пророка в архівах вишукують, піднімають документи, вивчають листування поета з друзями, скупі записи його щоденників, спогади сучасників та його перших біографів: Олександра Лазаревського, Василя Маслова, Михайла Чалого, Олександра Кониського…

Більш, як 260 років тому, на незайманих просторах Бачки в Сербії поселилися перші переселенці-українці.

Сторінка 1 із 10