Земля це бачила, пережила не раз.  У осені свій розмірений шлях і крок. У барвистім розмаї вона нечутно відходить за відроги Чорної гори. Уступає місце завершальному місяцю року грудню. Це особливий місяць. Кожний день його наповнений чимось незбагненним, невловимим, магічним і загадковим.

Опубліковано в Рецензія