Вівторок, 16 грудня 2014 00:00

Експериментальне

Автор

Молодий, талановитий репер, який намагається достукатися до слухача та «екзотична» поетеса Здена Тесличко започаткували спільний проект.  Плодом їхньої роботи стала музична композиція в стилі «Реп».

 

ми уже не ті ким були, світ не той що був раніше
кожна грань життя тепер від нас – нас  вимагає більше
ранок починається із ідентифікації блін –
чи є мною  я? чи я  один тільки на станції тій?
супер-телефони дзвонять холодом, сигнали слабнуть
з них просочується тільки скука і бажання спати
все життя онлайн,  замість емоцій – віртуальні смайли
сенс життя доведений до кількості бабла і балів
монітори замінили ночі і здійснили втечі
кожного в акаунт себе з внутрішньої порожнечі
де нас більше? у якій ми справжні більше іпостасі?
ми уже не ті ким були,  втрачені у цьому часі
все відомо з інтернету, задавай любе питання
він підкаже навіть хто ти є, та це не буде правда
у всесвітній павутині липнуть мухи, липнуть жертви
підкрадається залежність висмоктати їх і зжерти
ми уже не ті, роззосереджені у переписці
суїцид емоцій викликає тільки болі ниці
може та реальніша реальність, що реально сниться?
хтось плете із нас тканину світу і встромляє спиці

все життя на дошці шахматній серед нечесних партій
чорні виграють несправедливо вже в самому старті
збоку хтось підказує змиритися бо світ жорстокий
ні, це ми такі, ці партії витягують з нас соки
ми уже не ті, нас огортає безкінечна сірість
світ трьохвимірний накладений, як слайд а ля постійність
дім-робота-дім-сім'я, іди – й не виділяйся більше
по твоїй душі пройдуться інші... знов пройдуться інші
люди як канали: взяти пульт, перемикати далі
справжнє стає рідкістю і википає при накалі
люди-ксерокс, на одне обличчя й душу перехожі
чисті почуття вмирають від цієї ноші схоже
цінності підмінені шепочуть в головному мозку
закипає хаос повсякденності, вже може досить?
досить зла й обману, досить зміст життя імітувати,
ідентичні натуральним люди – губляться у датах
"справжні речі в світі – то не речі", чуєш? то не речі
люди з порожнечі тягнуться в ще більшу порожнечу
ми морально виснажені, захлинаємось у бруді
ми уже не ті ким були, може ми уже й не люди

може досить? може варто думати самому якось?
як бітрейд – ми кожен ранок падаємо в нижчу якість
і слабке розширення картинок десь в уяві гасне
шкода що не вистачає на найголовніше часу.

 

 

 

 

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Медіа

Детальніше в цій категорії: Ангел Іменин »