П'ятниця, 04 липня 2014 00:00

Думки заміжньої жінки. Добраніч.

Автор

Коли дощ малює твоє обличчя над стелею. А ти лежиш поруч мене у ліжку, здається так, ніби то небо встелене розгорнуло написану книжку.

 

Ілюстрації краплями сповзають по склу з-за буденного завіконня, а я пошепки пишу – люблю, здіймаючи цілунками втому…  Втому невтомну твою.

 

Коли день відкриває вікна вечірній зорі, та на простір горизонту кидає пасма мої легкими струменями через шию по спині  шовковим волоссям, вітер бентежно шумить співаючи пісню зернинам в колоссі… Тоді небо висіває зорі, а  я відпускаю у вирій бажання на одинці з тобою. Ми самі. Ми самі…

 

Вкрадені нічною журбою,  за північ тікаєм із гаю. Із собою додому тебе несу я із Раю у ласкавім сні. Де дощ малює твоє обличчя над стелею, а ти розказуєш казку на нічку, у ліжку… мені.

 

І росте щастя дороги нашої обабіч – в’ється.

 

Любий,  добраніч.

 

 

Світлана Кедик

Намалювала Валентина Костьо

 

 

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.