Середа, 10 грудня 2014 00:00

Думки заміжньої жінки. ... в веснянім ложі втішнім

Автор

Він спить.
Тільки подумати, як я сильно люблю цілувати вуста. Так, аби торкатись злегка, а потім ковтати ніжний дотик чи то меду, чи то втіхи бажаючої жінки.

Крадькома торкнулась кутиків губ своїм диханням. Та вир мовчазних слів не стерпів близькості обожненої суті і тієї ж миті накинувся з усією повнотою пристрасті. Щоки порожевіли, стали гарячими, мої щоки. А його відійшовши від сну, легким теплом перекотились на мої груди, встромили мову язика у райдужну м'якуш відчуттів, що посипались градом над нашим ліжком. З таким трепетом кульки льоду кипіли на животі, на спині... вимальовуючи смужки ідей, дарованих мрій. Мрій ні звідки, ні з усюди. І лише злегка вітер наспівував мелодію через відчинене вікно:

Здіймаю ніч з твоїх повік,
Цілунком цноти в вранішній зорі,
Здіймаю тишу приспаних тривог,
І в самоті між нами тільки Бог.

Роса дзенькотом й розлуки втіх,
Лягає смужками чеснот твоїх
На тілі зліпленому мною,
З миттєвостей весни, з Любові.

А там, під ковдрою тепла,
Цвітуть поля, ліси... і небо
Згубивши дотики в вустах
Собою стелить пишно Землю.

Розніжена така, як мрія мрій лілова,
Читаю ранок у твоїх очах,
На тілі пишу мовчки Бога
Здіймаючи по спині втому,
А втіха пальцям біжить.

За горизонтом небесная десниця  двоє там впускаючи весну в свої щасливі лиця бавляться у розкоші зірок і сонячні бентежні прути скидають пасмами до низу, де смертні люди жертовно спалюють  мов замість хмизу і дим пускають догори. А ми... А ми, такі святі і грішні губимось, усе ще любимось в веснянім ложі втішнім.

Він спить.
Тільки подумати, як я сильно люблю цілувати вуста. Так, аби торкатись злегка, а потім ковтати ніжний дотик чи то меду, чи то втіхи бажаючої жінки.
Тс-с-с-с... він спить...

 

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.