Середа, 25 березня 2015 00:00

А за вікном...

Автор

 

Ось сиджу й дивлюся у вікно,

А непомітно пролітають час і милі,

Але тобі вже все одно...

Навіщо ж бо оці пустії хвилі?

 

А за вікном у купку збилися зірки,

Неначе діти, лиш на небі, -

І не потрібні мамині казки,

Бо вже давно для всіх ти справжня леді,

І байдуже усім, що в тебе на душі -

Це тільки твій світ і твої проблеми,

А в "справжньому" оцім житті

Не має буть і місця для дилеми...

А за вікном пробуджується світ -

Цей дивний світ, його природа,

А в серці в тебе сонце й лід

Змішалися. Й неначе нагорода

Для тебе миті поряд з ним,

Тепло його долонь,

Але всередині і зовні тільки грим,

Й ніхто твою відгадку досі не знайшов...

А за вікном ромашки розцвіли,

Омивши пелюстки свої росою,

Й давно його твої вже губи прокляли,

А серце й розум досі сповнені любов'ю...

А за вікном проходить все життя...

А за вікном пустії очі...

Й тебе на цій землі уже нема,

А спогади зостались в спадок ночі...

Вікторія Дубінець

Незажаючи на юний вік, на моєму рахунку вже доволі  багато як досягнень, так і поразок. Але я не звикла опускати руки, адже живу за принципом, що завжди потрібно йти до своєї мети. А ще люблю дарувати позитивні емоції людям, які оточують мене, і, хоч би що трапилося, завжди посміхаюся, адже "якщо ти посміхаєшся життю, то і життя тобі обов'язково посміхнеться ". Головне – вірити в це, і лише  тоді наберуть чинності рядки про те, що "ВСЕ буде добре для кожного з нас"!

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Останні з Вікторія Дубінець

Детальніше в цій категорії: « Виноградівські Вогні Присвячено совiстi »