П'ятниця, 06 листопада 2015 18:57

Володарка

Автор

Хочеться тиші і спокою…

Не чіпай мене, йди собі.

 

Не треба, не торкайся лагідністю миті забираючи моє тепло. Моє, чуєш воно моє. Усе, що живе в моїй душі моє. До найменшої крихти сумління і віри у велич нашого світу. Бачиш, як дивно – душа тільки моя, а світ у ній – наш. Наш – твій і мій.

І кому я така потрібна? Така з’їхавша з глузду!? Та ні, не з здорового, а бентежного безвихіддю. Адже потіхи у звільненні від тіла немає. Уявляєш так, чи інакше продовжую жити. Я – вічна.

А ти – безсмертний.

Та яка різниця? Різниця не втому, яка саме різниця, а різниця у різниці. Ти маєш осередок смерті у стані «без», а я володію Вічністю. Володарка. Саме так – Володарка найтоншої грані Божого існування в людині.

 

Ось так і живу – на грані між всесвітами з усіма вміщеними в них галактиками і чорними дірами. Бачу безликі обличчя, читаю сотні листів від людей, котрі щомиті чи то у хвалі, чи то у хулі Господу прилітають на небо. А небо, воно, знаєш… кучеряве. Ото стелиться локонами безкрайності перегачуючи Земну атмосферу і аури інших планетоутворень. Безліч істот гойдаються на синіх локонах неба так відчуваючи невагомість.  Тільки відчайдушне відчуття вагомості, власної вагомості потреби Вічності в собі, і Себе у вічності пробуджують мою хтиву уяву. Але ніколи, чуєш, я ніколи не стану перед тобою на коліна, тільки приляжу на одрі. У Ложі Життя  ти мене не дістанеш. У всій своїй безсмертності дивитимешся нерухомо на потік Любові без часу. Адже у Вічності немає часу. Це тобі, чуєш, це тобі відведений час, тож використовуй його сповна, я виправлю… Виправлю весь той  біль, який ти примножуєш. Ти ж розумієш, що час беззмістовний у Вічності. І ТЕ, яке мене наповнює, ТЕ, яке живе всередині мене  надійно убезпечене. Мить народження незабаром.

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.