Мистецька скриня (17)
Останні дні Христа перед воскресінням. Останні людські болі, тяготи, страждання. Смерть звільняє від життя, а разом з ним від сумнівів, спокус, марноти, печалі і драматичного щастя…
(Яношу Рейті – 70!).
У нього пристрасна, гаряча натура в малярстві. Хоча, іноді хмаринка сумовитості вкриє обличчя, і тоді Янош поринає в задуму, занурюється у спогади про минуле, бо ж є що пригадати… А коли веселий, тоді іскринки витанцьовують в очах і настрій вогнистий передається оточуючим. Вогники в очах, та вогонь душі…
Шандор Петефі влучно мовив:
«Так, вогонь – моя стихія!
Мерз не раз я, та одначе
Замерзало бідне тіло,
А душа була гаряча».
*вірш «Вогонь» (переклад з угорської Л. Первомайського).
Ці дві скульптури я реставрувала декілька місяців тому. Вони належать римо-католицькій церкві, що знаходиться в селі Фанчиково. Скульптури із гіпсу. Одна близько метра, інша трішки менша. Про їхній вік можна лише здогадуватися, але це далеко не теперішнього часу роботи. Зі зворотної сторони скульптури св. Йосипа є карбування «M. Depose Budapest». Як підказує гугл, в перекладі з французької це означає «модель зареєстрована Будапешт» і є товарним знаком. Не брендом, а саме знаком, що підтверджує свого роду «сертифікацію» товару.
ЕСЕ «КОРОТКЕ СЛОВО ПРО ТРАДИЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ШКОЛИ МАЛЯРСТВА».
(Живі класики школи. Погляд із сьогодення).
Вибір світлого шляху… Микола Дзись-Войнаровський
Додав Andrew_budkevych
(Деякі фрагменти роздумів посіяні малярськими роботами художника)
«ПРО МАЛЯРСЬКІ НОКТЮРНИ ВАСИЛЯ СКАКАНДІЯ, та дещо інше…»
Додав Andrew_budkevych
Епіграф: «Просто зрідка вночі літати
І писати свої ноктюрни…», – з вірша
Ніни Кур’яти.
Мілану Кундері належить таке бачення: «А ми, в Європі, хто ми такі? Я згадую фразу Фрідріха Шлегеля, котру той написав в останні роки 18-го століття: «Французька революція, «Вільгельм Мейстер» Гете, «Wissenschaftslehre» Фіхте – це величні тенденції нашої епохи». Поставити роман і філософський трактат на один рівень з найважливішою політичною подією – це і є Європа – Європа, що народилася з Декартом і Сервантесом: Європа сучасності…
«ТВОРИТИ – ЦЕ ЗНАЧИТЬ ВІДКРИВАТИСЯ БЕЗМЕЖНО…»
Додав Andrew_budkevych
«ТВОРИТИ – ЦЕ ЗНАЧИТЬ ВІДКРИВАТИСЯ БЕЗМЕЖНО…», - Франц Кафка.
(Ця течія вражень і розмислів з’явилася завдяки знайомству з живописом ОЛЬГИ КАШШАЙ).
Одноповерховий Ужгород. Затишні і спокійні невеличкі вулички, провулки, ошатні садиби. Перед приватним будинком палісадник, це обов’язково, чистенькі доглянуті дворики, багато виноградних кущів. В одному з таких будинків жив і творив знаменитий закарпатський митець і людина великої душі Антон Кашшай. Тепер у цьому будинку мешкає пан Мирон Кашшай з родиною, син видатного живописця. Майстерня творча не пустує, бо десь років з десять тому малярство цілковито заполонило помисли онуки одного із класиків закарпатської школи – панни Ольги Кашшай.
РЕЙТІ ЯНОШ – то művész (митець) Хто його не знає?!
Додав Andrew_budkevych
«РЕЙТІ ЯНОШ – то művész (митець) Хто його не знає?!», – імпровізований мотив з Ш. Петефі.*
(Цей текст – то намагання розкрити окремі риси езотеричної сторони творчості ЯНОША РЕЙТІ; філософська, психологічна, символічна архітектоніка робіт митця).
Янош Рейті, один з найбільш оригінальних митців не тільки Закарпаття, неповторний графік, своєрідний пейзажист, самобутній ілюстратор книжок. Богемна особистість, і як угорський закарпатець виконує роль такого собі зв’язкового, поміж Товариством угорських митців Закарпаття імені Імре Ревеса і всією Україною та рештою світу.
Церква скульптур, вівтаря, що крутиться та картини зі святими замість розмальованих стін…
Про мистецтво можна говорити скільки завгодно. Про сучасне мистецтво – як завгодно. Світ сьогодення в мистецтві являє собою бурхливий вир, що все підхоплює у свою воронку. Багате розмаїття мистецьких напрямків, стилів, жанрів викликають глибоку полеміку, диспути, обговорення. Звичайному глядачеві прийдеться стати осторонь від оціночно-мистецьких тонкощів. А ось критикам і мистецтвознавцям є над чим попрацювати.
More...
Скульптури кам`яних баб, бовванів з`явилися 6 тис. років до н. е. Ці зразки древнього монументального мистецтва поширені в степовій зоні Європи і Азії, від Монголії до Німеччини. Особливий феномен – острів Паска з кам`яними велетнями в тюрбанах.
Долоні – найперша ікона людства.
Мене давно цікавив феномен появи того зображення, що стало першоджерелом створення ікони, святого образу. Найперші наскальні малюнки, ті, що збереглися, не дають нам конкретної підказки. Багато змін відбулося з первісною людиною, а ж поки вона зважилася намалювати образ божественної сили. На найдавніших наскальних малюнках людина себе не зображує.
Витоки мистецтва лежать на тій стороні людської практики, в якій знаходить своє виявлення людська свобода. Один із перших, хто сформулював цю концепцію був французький археолог і історик Соломон Рейнак, який писав про виникнення древніх виробів мистецтва: «Ми зіштовхуємося з магічним виникненням самого мистецтва, маючого на меті привернути відомого роду зачаровану тварину, якою живиться плем’я.» Німецький дослідник первісного мистецтва Герберт Кюн те ж підтверджував, що мистецтво, як і релігія є шлях людини до розкриття вічної тайни божества.
Естетичне сприйняття світу у первісної людини виникло в процесі взаємодії із реальним світом, що володіє об`єктивними, хоч і соціально детермінованими (передбачуваними), естетичними особливостями. Відчуття і переживання, задіяні у формуванні емоційних факторів, створили багатогранний напрям в духовному розвитку людини. Ще до виникнення релігії, первісна людина могла наносити на печерні стіни зображення із реального світу, так, як навколишнє являло першоджерело пізнання і вивчення.