Понеділок, 21 жовтня 2019 09:08

Це невмирущий дух мого народу

Додала
Це невмирущий дух мого народу Це невмирущий дух мого народу

В один із розділів шкільної навчальної програми входить література рідного краю. Вивчається на уроках української літератури і в центрі уваги школярів завжди опиняються найрідкісніші, найцінніші і найкращі надбання літераторів рідного краю.

Так, мимохідь, учні прилучаються до класичної, сучасної та європейської літератури. У них це справді викликає щирі патріотичні почуття, прив’язаність до рідної землі, до людей, які поруч живуть, творять, кохають, зазнають злетів і падінь, як герої творів вони по-своєму наділені властивими їм рисами, самовиражаються, опираються на історичне минуле, шанують його, жваво оновляють у думках, інколи сприймають, як сучасне життя.

Всі людські відчуття починаються з любові до батьківського дому, вулиці, на якій ганяли м’яча або худобу, з ранцем щоранку поспішали до школи, крадькома і несміливо вперше виглядали свою однокласницю, яка в новім ритмі змусила битись сердечко, в душі відчували досі незнайомий солодкий щем… Згадується і колискова матусі, яку вечорами співала не лише тобі, але й молодшим братикам та сестричкам, відчутна любов до пісні, з якою сім’я працювала на покосах трав, на полі, обгортаючи кущі квасолі, картоплі, городини, в гонах обсапуючи стебла кукурудзи, обламуючи тютюнові листи… Так до нас приходило усвідомлення «малої батьківщини», формувалося почуття великої Батьківщини – України, гордість за її славне минуле і чітке розуміння того, як нам треба працювати для становлення її, як незалежної соборної держави, для її майбутнього процвітання і визнання в світовій спільноті.

 З приємним хвилюванням взяла до рук нове навчально-методичне видання Наталії Подолей «Живе слово письменників Закарпаття». Вийшло воно за сприяння Міністерства освіти і науки України та Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти цьогоріч в серпні у поліграфічному видавництві «Гранда» в Ужгороді (редактор Іван Ребрик). Для вчителів-словесників воно стане дуже цінним, надійним і корисним методичним посібником з вивчення літератури рідного краю. Філологи в нім знайдуть не лише крилаті вирази, мудрі думки, сказані вголос та похвальні слова, але переймуть досвід розробки різножанрових уроків. Вони розвиватимуть глибину, зміст, повноту і красу рідного слова, відчутну вагому значимість письменників-земляків, які до читачів уміло донесли свої задуми, сформували героїв, їхні вчинки і поступ, бачення життєвих проблем, шляхи їх подолання, вихід із життєвих тупикових ситуацій, не втрачаючи своєї людяності, честі, гідності, відчуття цілісної особистості Я…

У п’яти розділах цього видання піде мова про уроки літератури рідного краю, технологію підготовки викладача та сучасну новітню технологію і методику їх проведення в умовах поєднання елементів образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, філософії, українських звичаїв, обрядів та традицій (І розділ, стор. 7-19). Учням це згодом допоможе впевнено самовиражатись, самоутверджуватись, усвідомлювати вагомий внесок літераторів-земляків. Це вони через своє сприйняття і розуміння світу, через особисту енергію сприйняття життя з його добром і злом, красою і потворністю допомагатимуть кожній дитині творити, формувати і усвідомлювати свою свідомість, значимість і роль у суспільстві, в єдності з природою, нацією, людством, рідним оточенням і самобутністю отчої землі.  Підростаюче покоління навчиться правильно висловлювати свої думки про авторів творів, їхніх героїв, художні образи. Дітям прищеплять високі естетичні смаки, вміння насолоджуватися художнім твором, поглиблювати свої знання про історію рідного краю, його найвидатніших політичних діячів, представників культури і мистецтва. Вони плекатимуть працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до природи і тварин.

У другому розділі (9-63 стор.) викладені педагогічні родзинки: похвальне слово на честь письменників Закарпаття – будителя Олександра Духновича, поетеси Марії Підгірянки, громадського діяча і автора 12 об’ємних літературних томів Василя Гренажі-Донського, березівського казкаря Юрія Тегзи-Парадюка, гірської квітки – самобутньої поетеси закарпатської Гуцульщини Марії Тисянської (Кабалюк), горінчевського фігляра і казкаря Андрія Калини, капелана Карпатської Січі, поета отця Зореслава-Степана Сабола, хустського драматурга Олександра Сливку, педагога, поета, скрипаля Миколу Рішка, поетеси Софії Малильо, науковця-критика Василя Попа, фольклориста Івана Хланти, поета, комсорга Теребле-Ріцької ГЕС  Василя Вовчка…

Третій розділ «Уроки літератури рідного краю: з педагогічного досвіду» (63-123 стор.) знайомлять читача з цікавим перебігом авторських доль Марії Підгірянки, Василя Греджі-Донського, Юлія Боршоша-Кум’ятського, світом художніх образів отця Юрія Станинця, автора повісті «Юрій Чорний», закарпатської Лесі – поетеси Миколаї Божук, активного творця Карпатської України Івана Ірлявського (Рошка – 17.01.1919-20.02.1942 рр., розстріляного фашистами в Бабиному яру під Києвом, як секретаря Спілки українських письменників, одного з творців журналу «Литаври» у творчій співпраці з Оленою Телігою, та як підпільника-ОУНівця), про життєві береги колишнього редактора районки «Вісник Хустщини», педагога і письменника, істинного патріота рідної землі Івана Губаля…

Четвертий розділ «Використання краєзнавчого матеріалу на уроках словесності» (123-134 стор.) допоможе вчителям урізноманітнити хід уроку, активізувати учнів до творчої співпраці, розвивати їхню кмітливість, винахідливість, реакцію на приховані знання, думки, уміння висловлювати свої захоплення, світосприйняття і відчуття, народжені від пережитого, побаченого, почутого слова та враження.

У п’ятому розділі «Елементи літературного краєзнавства в позакласній роботі» (134-146 стор.) допоможуть старшокласникам краще пізнавати історію рідної землі, її хвилюючі і пам’ятні історичні місця, пов’язані з перебігом суспільно-політичних подій в часі і просторі.

Авторка Наталія Подолей робить змістовні висновки і подає аналіз ситуацій, які стали перехідним містком об’єктивного погляду жінки на розвиток літератури рідного краю ХІХ – першої половини ХХ століття. Вона подає список використаної літератури. Він допоможе філологам третього тисячоліття більш вдумливо і відповідально відноситись до розвитку сучасної животворної літератури, бо в ній невмирущий дух мого народу.  

Марія КОНКІНА

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.