П'ятниця, 01 листопада 2019 08:38

Графічна мапа творчості

Додала
Графічна мапа творчості Графічна мапа творчості

В останній день жовтня у Хустській міській картинній галереї відкрилася виставка «Графіка». Учасниками стали дев’ять авторів з Виноградівщини: Олександр Маринич, Маргарита Тегзе, Діана Добош-Брода, Альона Стасюк, Валерія Чука, Любов Шпак, Маріанна Гаврило, Валентина Костьо та Марія Ковач з Хуста.

Роботи не мають конкретної тематики і дуже відрізняються за манерою, стилем, характером та засобами вираження. Але ця розрізненість тільки підкреслює особливості кожного автора, адже графіка річ вперта, з нею не так то легко справитися. Вона вимагає ретельного продумовування, осмислення образів, стилізування, компонування і, разом з тим, дбайливого відношення до дрібниць. Недарма в перекладі з грецького «графіка» означає «написаний» Так і є, художник буквально пише свою роботу. Здебільшого на папері, картоні такими простими засобами: олівцем, пером, ручкою, маркером, пастеллю. Це сила-силенна крапок, штрихів, ліній, плям! Глядач інколи, розглядаючи, великоформатну роботу дивується, як художник не заплутався у цих лініях, карлюках. Це магія! Таїнство мистецтва, дуже древнє – з печерних зразків до сучасних абстрактних конфігурацій. Графіка вирівнює нашу свідомість, впорядковує думки, виводить із лабіринтів. Не навпаки! Це тільки на перший погляд ця віртуозність ліній бентежить. А нашим нейронним магістралям таке до вподоби.

Але сучасне мистецтво надає перевагу живопису, який, все-таки, миттєвий але результативніший, більш адаптований до нових вимог. Тому майже зникли такі різновиди графіки, як гравюра (естамп), офорт, ліногравюра і інші, зразки яких залишили нам старі майстри. Урізноманітнилася графіка з появою акварельних фарб, пастелі, гуаші, темпери, завдяки яким з’являється колорит, з’являється можливість поєднувати, змішувати техніки. Сучасна графіка, зрештою, поєднує в собі і той же академічний малюнок олівцем, вугіллям, і сучасну інтерпретацію плям, ліній. У графіці художник так само може проявити свій творчий стиль, виразити себе через свої знаки і коди.

І це дуже помітно на виставці, про яку зазначалося вище. Схема індивідуальності так чи інакше проектує художника за своїм бажанням.

Я би назвала цей графічний ряд – дев’ять штампів, дев’ять відбитків, дев’ять зразків. Максимально наблизившись до кожного, бачиш не різницю, а саме інакшість. Якщо не брати до уваги рівень майстерності, не оцінюючи практичне виконання, то баланс уяви і прояву рівний. Хочеться ствердити – ми те, що ми ТВОРИМО. І кожен у цьому сам собі творець.

Маринич Олександр – п’ять персональних виставок в минулому, декілька років затишшя і ось знову – перо, туш, папір. Деякі життєві потреби вимагають більшої уваги, але… Він взявся доробити незакінчені роботи. Таке буває, коли ти час від часу викидаєш у «корзину» безліч ідей, твоя творча серцевина змушує тебе закінчити хоча б почате. Ото ж його підхопило заново. Та Олександр залишив право за собою бути традиційним – тема історична, ізотерична, філософська. Та хтозна, як далеко може завести сила мистецтва.

Маргарита Тегзе

Експеримент, напевно, найулюбленіший вид творчості. Маючи спеціальність архітектора, досконало проектуючи архітектурні споруди, їй чомусь хочеться відступитися від ідеальних пропорцій, прямих кутів і стерильності білого паперу. Тому плями… тому фактура тканини (батік), тому акварель, тому пастель і формування абстракції від зовнішнього до внутрішнього. Це складний процес, яким вона йде з легкістю, принаймі, так здається.

Діана Добош-Брода

Ліричність її робіт просто вражає. Ці роботи не мають якоїсь системної шкали. Це відносно проста проекція споглядання, думки на результат. Вона ніколи не замислюється що в кінці-кінців з’явиться на папері (моя думка) її задовольнить люба заповнена площина її рукою. Напевно тому, що це прості, звичайні речі, які зачепили її увагу. Тому це, як релаксація. Зупинка плину часу, коли лише чути медитативне: гм-м-м-м…

Альона Стасюк

Вона одержима геометричністю, лаконічними формами, згущенням зображень і якоюсь віртуальною схоластичністю. Тут немає межі, бо це кругова центричність, адаптуватися до якої може ревний абстракціоніст, і … перфекціоніст. Її роботи – це власноруч створені піраміди. Та з такою ж легкістю вона може конструювати космічні кораблі. Це фрагменти істин. Уривки фраз. Улюблена тема – плакат, те, що тепер втратило свою роль у суспільстві, те що завжди виводило маси на площі. Вона революціонерка…

Маріана Гаврило

Крах ілюзій для неї найбільше горе, тому такі тендітні її акварельні роботи, такі витончені лінії листочків, стебел, квітів. Олівець найнадійніша її опора. Те, з чим вона визначила себе, як митець. Сухуватий, стриманий штрих місцями вперебіжку, вивчає натуру і гострим осердям ріже папір, крає на окремі площини. Тому такі чіткі погляди на її портретах. Тому моделювання форм закінчується пришвидчено. Та вона завжди розуміє, що це жива людина, тому в якийсь момент починає штрихувати-гладити, зачищати прорізи, ніби зшиваючи втрачені ілюзії.

Марія Ковач

Її роботи досконалі. Її образ теж досконалий. Вона не робить зайвих рухів у свої на папері. Вони великих розмірів і дещо на них трішки призбільшене. Форми, ніби набігають хвилями океану, аж до наших ніг. Плавні і вільні на площині, лінії підкорюються, як дресирувальнику, її руці, в якій не батіг, а перо. Повітряно навіть на тих площинах, де густо заповнено фактурою ліній. Це видиме й невидиме у якомусь доторку одне до одного. Тоді світло матеріалізується….

Любов Шпак

Її роботам дуже не вистачає райського птаха чи його золотої перини. Акварельні гранати, лимони такі дозрівші і соковиті, ніби щойно принесені з Едемського саду. Разом з тим вони, ці невеличкі натюрморти, викликають відчуття скороминучості, плинності і легкої ностальгії за бажаним, але не отриманим задоволенням. Ця фантазія на рахунок райського птаха – божевільне прагнення до  завершеності. А навіщо? І так достатньо сказано…

Валерія Чука

Наймолодша учасниця виставки. Усе, що відбуватиметься згодом ми будемо спостерігати, поставивши точку відліку від сьогодні. Не примхлива, зосереджена її уява гадаю не зазнає потрясінь, а буде крок за кроком будувати як повітряні замки, бджолині соти, так і порух вітру на пелюстках піон. Щоб реалізувати свої задуми їй потрібен хіба що досвід. Та зараз вона старанно вивчає інших і, напевно, робить шпаргалки…

Валентина Костьо

Фанатка ідеї (графічної).

 

Виставка викликала гарні відгуки у глядачів. Можливо це в якійсь мірі було авансом, приємно те, що графіка [існує ], [існує] завдяки художнику, який [існує] у кожному з нас.

Валентина Костьо

Фото: Ольга Гал

(нижче на сторінці)

 

 

 

 

Валентина Костьо

Малювати почала в 2008 році. Самотужки опанувала техніку живопису. Першими були роботи на склі. Згодом почала малювати на картоні, полотні мастихіном. Працюю в техніці графіки, акварелі, настінного розпису, ілюстрації художніх творів, карикатури, художньої вишивки. Перша персональна виставка відбулася в замку Паланок м.Мукачево в 2009 році; 2010р. – персональна виставка в м.Хуст, галерея «Митець Верховини»; 2012р. – м.Виноградів арт-кафе  «Helena». Брала участь у колективних виставках і мистецьких фестивалях м.Виноградів, м.Ужгород, галерея с.Пийтерфолво Виноградівського району. Дві роботи експонувалися в м.Київ.  У 2009 році написала перші казки і колискові для дітей. У 2011 році вийшла друком перша збірочка поетичних оповідок «Намистинки», яку сама ілюструвала. У 2013 році виходить друком українською та російською мовами збірка казок для дітей «Відчуття щастя». У творчому доробку – поетичні твори, оповідання, гуморески...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Image Gallery

Більше постів в категорії « Зоряний шлейф від Олега Янчука