Понеділок, 20 січня 2020 08:06

Відомі постаті Виноградівщини. Січень

Додала

Виноградівська центральна районна бібліотека продовжує поповнювати імпровізований список відомих постатей Виноградівщини, які є своєрідними творцями історії та культурної спадщини нашого краю.

Січень 2020-го символізує важливі дні для важливих людей. Серед переліку яких:

Василь Кіш (педагог/журналіст/поет);

Наталія Товтин, заслужений працівник культури України;

Андрій Шольц (учасник бойових дій у Чехословаччині, голова первинної ветеранської організації);

Олівер Сіладі (відмінник охорони здоров’я, почесний громадянин міста Виноградів);

Микола Палінчак (кандидат історичних наук, доцент, декан факультету міжнародних відносин УжНУ);

Лайош Гулачі (реформатський єпископ);

Іван Матола (ветеран війни та праці, почесний громадянина міста Виноградів);

Віктор Маргітичбіохімік, доктор медичних наук, директора ВАТ “Фармак”;

Юлій Кубиній  (священик, письменник, меценатат).

 

Перший січневий день дарує 60-ти річчя  Василю Васильовичу Кішу.

Педагог, журналіст, поет. Народився 1960-го в селі Онок на Виноградівщині. Навчання в школі, згодом філологічний факультет Ужгородського державного університету.

Практичні навички випробував у ролі вчителя  української мови та літератури у м. Харцизьк Донецької області. Далі – кореспондент  Берегівської та Виноградівської районних газет. Завідував відділом культурно-масової роботи РК ЛКСМУ.

Останній досвід журналістської роботи в якості головного редактора районної газети «Новини Виноградівщини». 2014-го Василь Васильович редактор газети "Голос Карпат".

Поетичну частину  творчої діяльності починає ще з юності.  Друкується у районній та обласних газетах.

Збірка поезій «Пісні юності» виходить друком 2010-го. До неї  ввійшли його поетичні твори переважно шкільних та студентських років. Дане видання містить розділи:  «Печаль доріг», «Молода муза», «Діалог поета і совісті».  Окремий розділ складають пісні, написані у співавторстві з композитором А. Грігою та народним артистом України П. Матієм.  Чільне місце посідає  поема  «Іду, батьку». Ілюстрації до творів підготував виноградівський художник Олександр Маринич.

Також «Пісні юності» вийшли і в аудіо варіанті,  вірші начитані автором.

 

Перший день нового року з Василем Кішом розділяє  Наталія Михайлівна Товтин та Шольц Андрій Андрійович.

Наталія Товтин – голова Закарпатської обласної профспілкової організації працівників культури, член Ради Федерації профспілок України. Їй присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» та нагороджено нагрудним знаком ФПУ «Профспілкова відзнака». Вона також отримала приз Федерації профспілок України у Всеукраїнському конкурсі «Краща жінка – профспілковий лідер року».

Андрія Шольца  знаємо як  учасника бойових дій у Чехословаччині, голову первинної ветеранської організації с.Шаланки. Народився у с. Шаланки у 1935-го.

 

Шостий січневий день визначає 105-ту річницю від дня народження Сіладі Олівера Йосиповича.

Народився в далекому 1915-му. Працював перукарем, обслуговував семінаристів учительської та духовної семінарії.

Закінчив початкову школу, державну гімназію і продовжив своє навчання на медичному факультеті Карлового університету у Празі. Через війну (Першу світову) змушений перебратися в Дебрецен. В Угорському медичному університеті імені Іштвана Тісо підвищує свою хірургічну кваліфікацію, практикується в операційний залах.

В 1939-1945 роках Олівер Йосипович працює ординатором хірургічного відділення обласної лікарні. Відділ охорони здоров’я направляє його до Севлюшської окружної лікарні. Тут йому довірили очолити хірургічне відділення.  Впродовж 40-ка років керував хірургією у Виноградові.. Саме при ньому започатковані невідкладна допомога у пологовій, гінекологічній, травматологічній, отоларингологічній, очній, анестезіологічній та онкологічній службах. Понад 17 тисяч операцій за свого життя здійснив хірург Олівер Йосипович Сіладі.

У нього вчилися молоді хірурги не лише районної та обласної лікарень. Проводив практичні операції на семінарах обласного товариства хірургів. Як одному з кращих хірургів Закарпаття йому випала честь бути делегатом ХІV з’їзду хірургів України у Донецьку 1980-му році.

Відійшов у вічність 24 листопада 2004-го.

 

Насичений січень на свій сьомий день дарує життя 1965-го  Миколі Михайловичу Палінчаку.

Народився в селі Хижа. Навчався у Хустській школі-інтернаті. Далі роки навчання на історичному факультеті Ужгородського університету, після чого вступає до аспірантури УжДУ. По її закінченні, протягом року, був заступником начальника на­вчального відділу Ужгородського університету.

З грудня 1992 р. Михайло Михайлович перейшов на педа­гогічну роботу в Ужгородський університет. Він був викладачем кафедри історії України (1992–1994), викладачем (1994–1995) та доцентом (1995–2001) кафедри історії та теорії держави і права, доцентом кафедри конституційного права (2001–2007), проректором з міжнародних зв’язків (2004–2007). З 2005 р., деканом факультету міжнародних відносин (у 2012–2014 рр. – директор Інституту економіки та міжнародних відносин). Крім того, з 1997 р. очолює науково-дослідний Інсти­тут державного управління та регіонального розвитку, що діє при УжНУ. За цей час ювіляр встиг захистити кандидатську і підготу­вати до захисту докторську дисертацію, стати доцентом, відомим вченим, педагогом, адміністратором вищої школи.

У системі вищої освіти він пропрацював майже 22 роки на трьох факультетах – історичному, юридичному та міжнародних відносин.

Свій чималий викладацький досвід Микола Михайлович частково використав при написанні (переважно у співавторстві) підручників та посібників для студентів вишів.

Микола Михайлович досяг важливих висот в на­уці, педагогіці, адміністративній роботі. Та разом з тим віднаходить себе у громадській діяльності. Так, він – голова Закарпатської обласної організації Української асоціації релігієзнавців, член Національної спілки журналістів України, іноземний член Наукової ради Угорської Академії наук, член редколегій наукових збірників ,,Міжнародні відносини” (Бра­тиславський економічний університет) та ,,Євролінії” (Університет Орадеа, Румунія), член ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі міжнародних від­носин Братиславського економічного університету...

 

8  січня 1925-го  в  селі Тіводорфолво Виноградівського району народився  Лайош Гулачі, реформатський  єпископ.

Оскільки на Закарпатті після Другої світової війни почалася масова депортація представників угорської та німецької національностей, змушений був переїxати до міста Дебрецен. Пастирську діяльність розпочав у 1946 році. Тому і вирішив повернутися, аби працювати священиком. Однак був арештований і репресований 19 березня 1949 року. По травень 1956 року відбував покарання у Казаxстані.

Працював деякий час простим робітником на автозаводі у місті Мукачево. І лише у 1978 році отримав дозвіл на виконння пастирськиx дій. З 1982 року – пастор реформатської церкви в Мукачеві. З 1994 по 1998 роки виконував обов'язки єпископа Закарпатської реформатської церкви.

Вважається одним із засновників Закарпатського угорського інституту в місті Берегово. Нагороджений у 2011 році орденом "Хрест за заслуги" Угорської Республіки. У 2013 році отримав звання "Почесний громадянин міста Мукачево".

Помер 6 листопда 2016-го.

 

13 січня виповнюється 90 років від дня народження Матоли Івана Васильовича.

Уродженець села Ключарки Мукачівського району. Навчання в сільській школі, в  Мукачівський руський гімназії далі СШ №1 ім. Пушкіна в Мукачеві. Невдовзі закінчує Хустське культосвітнє училище. Працює інспектором Берегівського окружного відділу культосвітньої роботи. Пізніше – завідувачем Воловецького окружного відділу культосвітньої роботи; інструктор Закарпатського обкому партії, навчавчання  у Львівський Вищій партійній школі; по її закінченні 14 років працював на різних посадах у Виноградівському райкомі партії: завідувачем відділу, секретарем, другим секретарем.

Разом з тим закігчує Івано-Франківський державний педагогічний інститут за спеціальністю вчитель історії середньої школи.

Впродовж 14-ти років директор Виноградівської восьмирічної школи-інтернату, а пізніше учитель історії  в цій школі, а також у міський ЗОШ №2.

Іван Васильвич. неодноразово обирався депутатом  і членом виконкому міської ради, депутатом районної ради.

За сумлінну працю нагороджений кількома медалями, удостоєний звань «Відмінник освіти УРСР», «Відмінник освіти СССР».

Брав активну участь у написанні нарисів з історії міста  і району для різних видань та періодичної преси.

Був активістом  у громадському житті  міста та району. За значний вклад в соціально-культурний розвиток міста  Івану. Матолі  у 2004 році було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Виноградів»

Помер 30 листопада 2004 року.

 

19 січня – 55-річчя від дня народження Віктора Михайловича Маргітича, біохіміка, доктора медичних наук.

Народився в с. Фанчиково Виноградівського р-ну 1965-го.

1987-го закінчив Ужгородський державний університет.

Працював науковим співробітником,старшим науковим співробітником Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України,  медичним директором ВАТ «Фармак».

Напрями наукових досліджень: синтез міченого N-([1-(14)С] пальмітоїл) етаноламіну, який було використано для вивчення його метаболізму в піддослідних тварин; трансляція фундаментальних наукових досліджень з розробки кардіотроп­ного препарату N-ацилетаноламіну в пілотне виробництво АФІ, розробка уніфікованої методології хроматографічного аналізу жирних кислот, фосфоліпідів та інших складних ліпідів, виділених з біологічних об’єктів.

Наукові здобутки: автор 65-тинаукових статей (37з яких знаходяться в базі SCOPUS), 43науково-публіцистичних статей, 32тез на­укових доповідей, 7-ми патентів України на винахід, співавтор 1монографії.

 

28 січня – 95-річчя від дня народження Юлія Юрійовича Кубинія, священика, письменника, мецената.

Народився в с. Онок Виноградівського р-ну.

Закінчив  5 класів сільської школи, далі вступив до державної гімназії в м. Ужгороді. Заарештований  за підпільну діяльність в ОУН та засуджений.  Як політичний в’язень одержав амністію регента Горті.

За життя організовува  та керував церковним хором, збирав народні пісні, працював з молоддю. Ще до приходу радянських військ організував підпільний сільський комітет. Після возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною  25 вересня 1945 р. нелегально виїхав до Праги, і вступивши до Архієпископської семінарії, записався на філософсько-теологічний  факультет Карлового університету. Коли перший раз по війні набирали семінаристів з ЧСР на студії до Риму, йому  вдалося разом з ними переїхати до Української Колегії св. Йосафата та закінчити 2 роки філософії, з бакалавратом (1945-1947) та теологічні студії з ліценціатом (1947-1952).

Працюючи у ватиканських архівах захистив у 1953 р. дисертацію на тему «Виховання священників у Карпатській Україні».

Висвячений на священика 3 травня 1951 р. в семінарійній каплиці св. Йосафата.  Першу Службу Божу відправив в базиліці Св. Петра.

Висланий Св. Конгрегацією для Східних Церков до Австрії, Нової Зеландії, але на запрошення єпископа Данила Іванча переїжджає у США, в Пітсбургську єпархію.

Був співробітником у Клівленді, в парафії Св. Йосифа, де був директором між парафіяльного хору, далі був переміщений до Детройту. Призначений парохом до церкві Пресвятої  Богородиці  Натікок (Пенсільванія) і до церкви Св. Михайла в Шефілді (1959 – 1973), де написав і видав англійською мовою «Історію Пряшівської Єпархії». Від 1973 р. призначений парохом церкви  Св. Петра і Павла  в Ірі Пенсільванія.

Після проголошення незалежності України допомагав відбудовувати греко-католицьку церкву на Закарпатті.

Підготувала Світлана КЕДИК,

завідуюча відділу обслуговування Виноградівської ЦРБ

 

 

 

 

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.