Print this page
Вівторок, 28 січня 2020 08:06

З піснею крокує по життю

Додала
З піснею крокує по життю З піснею крокує по життю

У  Виноградові проживає багато талановитих людей. І художники, і краєзнавці, і поети, і самодіяльні композитори, і народні умільці… Час від часу вони проявляються, дивують нас свіжістю і новизною своїх здобутків, діляться з нами своїми захопленнями і творіннями рук, викликають наш щирий подив.

На цей раз увагу прохожих привернула до себе барвиста афіша. Запрошувала вона на творчий вечір «Мелодії життя» Володимира Більди. У міському будинку культури збирався звітувати перед земляками. За 50 років творчого спілкування з музикою став професіоналом вокального співу і визнаним у місті гітаристом. З молодості грав у гуртах «Монітор», «Струни Боржави», в інструментальному ансамблі при Королівському депо… У той час музикантів Василя Тарная, Федора Павліна, Михайла Керечана, Миколу Мадяра, братів Миколу та Олександра Папів, Володимира Більду знала вся молодь. Їхню популярність не потрібно було пропагувати. Їхній репертуар залюбки слухала учнівська, студентська та робітнича молодь. Грали музиканти на дискотеках, на танцювальному майданчику парку, що носив ім’я Максима Горького, в клубі та спортзалі політехнікуму, де Володимир Більда тоді навчався і на вечорах відпочинку грою звеселяв студентів навчального закладу та однокурсників.

Впродовж 50-ти років не розлучається з гітарою. Мав 11 років, коли вперше взяв її до своїх рук. Доля випадково звела хлопчину з гітаристом Андрієм Вагнером. Той тоді працював вантажником у магазині Мукачівського курортторгу. Він залюбки погодився показати підлітку з сусіднього двору вулиці Миру, як підбирати акорди, на струнах грати, вдало супроводжувати спів виконавців популярних серед молоді ліричних пісень.

Володимир «захворів» музикою. Марив про свою гітару. Але першу… виготовив власноруч. На фанеру натягнув струни і почав освоювати музичну грамоту гри на гітарі. Зараз, згадуючи ці миті, посміхається: це не зашкодило його ентузіазму «горіти» і рухатися далі. Він все таки став музикантом-віртуозом і співаком, який доносить глибину і зміст виконуваної пісні до свого слухача. За життя перебрав десять електрогітар. І всі йому справно служили, бо музика незмінно супроводжувала його впродовж півстоліття.

Батько Ілля Дмитрович Більда працював інженером-технологом на взуттєвій фабриці. Очолював технологічну лабораторію, яка розробляла і вдосконалювала нові моделі взуття. Воно тоді розходилися по всьому колишньому Союзі. Мати Віра Василівна була нормувальницею відділу праці заробітної оплати при фабричному плановому відділі. Батьки відчули, що з трьох дітей найбільший потяг до музики проявив Володя. Тому вони підтримали захоплення сина і всіляко сприяли, аби воно укріплювалося, а талант хлопця набирав сили і допомагав йому як співаку та музиканту розкритися.

…У міському будинку культури людно. На заднику авансцени – зорепад. На його фоні розгорнутий зошит, на білому полі якого записані ноти та диски виконуваних Володимиром пісень. Ведучий Святослав Гал нагадує слухачам, що за плечима музиканта 50 років творчої діяльності. За цей час відбулося понад 1000 його виступів на міських, районних, регіональних, офіційних та неофіційних мистецьких заходах різного рівня. У репертуарі виконавця понад 500 пісень. Співає їх на українській, російській, русинській, англійській, французькій, іспанській та італійській мовах. На сцену запрошується сам співак. Виходить високий, кряжистий, з сріблястою густою чуприною, блакитноокий чоловік. Свій виступ розпочинає піснями про свої сумні і радісні життєві дороги. Заспівує «Два кольори», «Соколята», «Чорнобривці», ліричні – «Моє обличчя – мої друзі» та «Твій погляд скрізь шукаю». У блакитних костюмчиках сцену «окуповують» 50 вихованців студії «New Art». Вони виконують сучасний ритмічний танок. Естафету виступу перебирає затисянський соловейко Василь Тарнай. Піснями «Повертайтесь додому, до рідної хати» та «Ти біжи, біжи ріка» він полонить увагу і серця слухачів. Ті щиро й гаряче, довго йому аплодують. Далі співає Володимир Більда. У його виконанні звучать пісні «Ти поруч хочеш бути, знаю», «Якщо я живу на світі», «За рікою, за рікою», «Зимня вишня», «Це моє життя»… Йому підігрує колишній його вихованець, гітарист Іштван Чуприк.

І знову на сцені юні зірочки хореографічного відділення студії «New Art», які у зелених костюмчиках танцюють сучасний молодіжний танок. Справжнім відкриттям для виноградівців став виступ саксофоніста Лойчія та його дружини – солістки Ержіки Балог з Фанчикова. Вони заворожили слухачів виконанням пісень «Про що ти граєш, піаністе» та «Що значиш ти у моїй долі» на угорській мові.

Юні танцівниці з «New Art» виступили з композицією «Незламні». Її вдало доповнили дві пісні Володимира Більди, присвячені воїнам, що на Сході України відстоюють право на мирне життя українців. Завершенням концертної програми стала подяка дружині Оксані за 42 роки спільного життя та всім у залі присутнім жінкам піснею «Одну тебе любити й тішити я хочу». Квіти, теплі слова подяки, щирі і гарячі оплески слухачів, котрі стоячи вітали улюбленця своєї юності. Своїм  виступом і виконанням ліричних пісень повернув усіх на стежини віддаленої в часі нашої молодості та тої пам’яті, яка й досі зберігається у закутках наших сердець.

Марія КОНКІНА

Фото з соц-мережі Fb

 

 

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Останні пости від Марія Конкіна

Related items