П'ятниця, 14 серпня 2020 17:59

Земле рідна, материнська, додаєш всім сили

Додала
Земле рідна, материнська, додаєш всім сили Земле рідна, материнська, додаєш всім сили

У другій половині липня у видавництві «Карпатська вежа» накладом 600 примірників вийшов другий «Альманах днешньої русинської літератури».

Приурочений 75-ти річчю від дня народження провідного русинського письменника, відомого у краї громадського діяча, визнаного активіста і знавця русинської мови і культури, найпоширеніших обрядів, звичаїв і традицій, колишнього мешканця міста Берегова Івана Петровція.

Передмову до альманаху «Карпаторусинський народ мож всокотити од асиміляції лем путьом розвоя русинського язика» написав голова русинського культурологічного клубу Юрій Шипович. Він відмітив і оцінив важливу роль белестричного журналу «Отцюзнина». За два з половиною роки існування до творчості він прилучив багатьох поетів, прозаїків, драматургів, людей різних вікових категорій, уподобань і смаків, став живоносною струминою розвитку материнської мови. Після його закриття – не вистачало фінансів, увагу сконцентрували на випусках щорічних альманахів. Його перший номер побачив світ торік. 17 авторів тоді впевнено заявили про себе, познайомили читачів зі своїми творчими надбаннями.

Цьогоріч число авторів зросло до 25-ти. Різні за професією, світобаченням, політичними і релігійними переконаннями, у віковій категорії від 20 до 90 років. Відрадно, що живуть вони в різних селах та містах 13 районів Закарпаття. Четверо з них – Петро Береш, Микола Бідзіля, Володимир Рошко та Олександр Купар мають наукові звання та вчені ступені. Вийшла за межі краю географія авторів. Ними стали навіть мешканці Києва, Брно, Праги та Риму. Але спільним для всіх залишилося покликання до творчості, глибока синівська прив’язаність та любов до отчого краю, до рідного материнського слова, перейнятого ними ще з колискових пісень.

Другий номер альманаху відрізняється різножанровою тематикою як прозових, так і поетичних творів. Сюди увійшли новели, оповідання, бувальщини, казки, поетичні твори – елегії, сонети тощо.

Вперше читачі познайомляться з поезією «Ода Закарпаттю», «Карпатська нучка…», «Око Карпат – Синевир», «Краса у простоті», «Сохташ людини», «Ткані покрівчики». Їх автором є Леся Стецович (Адамова). 25 років тому виїхала в Чехію на заробітки. Проживає в місті Брно. Мати трьох дітей. Авторка поетичної збірки «Перегортаючи сторінки щоденника». Вісім її віршів переродилися в пісні і  зажили окремим своїм ліричним життям на сцені.

Торік брат та сестра Юрко та Марина Бабинці з Широкого випустили збірку «Душ споріднених тяжіння». У альманасі читачі знайдуть їхні нові вірші «Золота рибка», «Дідова донька і бабина донька», «Богиня», «Лавички». Петро Береш став автором казки «По-білицьки». Микола Бідзіля проживає в Києві. Він – кандидат біологічних наук, автор понад 150 наукових публікацій з радіобіології, біофізики та космічної біології. Почесний президент товариства «Закарпатці у місті Києві». У цьому випуску він поділився спогадами про «Поливальний понеділок» в його рідному селі Сасові.

Своє захоплення мальовничою Мараморошською долиною читачам передав автор «Русинської тайстри», перший лауреат премії імені Івана Петровція Іван Бузаш (Бинячовський). Наш земляк Іван Говбан запропонував читачам триптих «Земля, што тя родила», «Май до неба», «Зрана», «В котрої спиш – як стелиш» та «Дух». Молодий прозаїк з Виноградова Марія Данкович вдало описала сезонні роботи закарпатців «Ярьованя» (весна).

Людина широких уподобань, винороб, м’ясник, бондар, різьбяр по дереву Володимир Душенькеваич з Кольчина на Мукачівщині подав свої вірші «Буджіня свіжини», «Новембер», «Пістріги», «Вихідні», «Легіньованя», «Муй край» та «Покрови».

Із захопленням перечитуються прозові твори Івана Завадяка «Артісти з мусаю», казкаря Юрія Капаца «Дяк-крадеш і пуп-чорнокнижник» та «Головканя й песиголовканя», визнаного архітектора Олександра Купаря з Малої Копані «Бо дешево…», Володимира Новака  з Хуста «Потолоченоє життя»…

Потішить уяву і слух поезія Олександра Керестеші, Галини Косак, Тетяни Мороляк, яка стала засновницею літературного клубу «Іскра душі» в Ужгороді, Василя Попика, Володимира Рошка та Івана Свищо з Виноградова.

Цікава поетична розробка і переспівів Івана Котляревського «Енеїда» частина І «Єден дарабчик» та Антона Чехова «Письмо ученому сусідови» Івана Ситара. Кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступені Олга Стадник з Мукачева публікується вперше і дебютує віршами «Човкор» та «Рождественноє гувіня». Модератор facebook-групи «Кавилюємо і фіглюємо» Мігаль Стан презентує вірш «Моє Пудкарпаття», «Заграниця», «Детство».

Наш земляк-далекобійник Віктор Черкун в альманасі подає нові вірші «Сасово», «Мішко-бачі» та «Моє Закарпаття». Автор п’яти книжок Михаил Чикивдя подивував читачів зізнанням «Ид Тобі хочу», «Ярьний динь», «Карантин» «Копаня», «Інтернет». Завершує альманах жартівник із Королева, метикуватий чоловік Михаил Чухран. Його нові твори «Короновірус», «Сятий вичур», «Трудоголик», «Носталгічна співанка», «За мир!», «Білі коні» та «Телефонний монолог» потішить не одного любителя фіглів.  І стануть вони народною класикою в репертуарі земляків, які з теплотою і вдячністю їх декламуватимуть у колі своїх близьких і рідних людей.

Марія Конкіна

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.