Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/models/item.php on line 877
Субота, 12 грудня 2020 20:48

Миколаю (лист-хроніка)

Додала
Твоя, ще досі дитина, Валентина Близнюк Твоя, ще досі дитина, Валентина Близнюк

Дорогий Миколаю!

Якось так вийшло, що звертаюся до тебе у 54 роки.

Я не в курсі де ти був, коли мені було 4. Кажуть, ти існуєш давним-давно і дітей радуєш раз у рік подарунками. Я не пам’ятаю тебе у своєму дитинстві. Пам’ятаю Діда Мороза з білою бородою, з червоними щоками і носом та ще й в червоному до п’ят кожусі. Я була його внучкою скільки себе пам’ятаю у школі. Я знала справжнє його лице та ім’я, бо на репетиціях він був простим старшокласником. В більшості я вивчала текст новорічного сценарію, і частенько підказувала слова «старенькому». Майже щороку під Новий рік старшокласники мінялися, але Дід Мороз завжди був у тому самому кожусі. Я була незмінною його внучкою Снігурочкою. Це було свято і хоча з самого малечку достеменно знала, що нічого такого насправді не буває – радіти я вміла. Я любила радіти, просто радіти…Навіть тоді, коли цукерки з’їдалися, берегла фантики. Складала їх у скриньку і час від часу діставала, гарно розгладжувала, принюхувалася, бо вони довго зберігали запах шоколаду. Блискучі, сяючі, з малюнками – вони викликали у грудях шалену бурю свята. Дитинство моє не було багате на подарунки, тому й фантики залишалися надовго дорогими призами.

Ну що ж не було тебе, та й не було…

 

… і бажання мої не складені,

і надії мої не зібрані.

Подарунки дитячі жадані

уже часом хитренько списані.

 

Не маю гадки, що в тебе попросити, яку дрібничку, аби не заморочувати.

Хотілося б книжку, читаючи яку, була би настільки вражена, як колись, перечитавши в першому класі казку Дімарова «Для чого людині серце» Відтоді я прочитала багато книжок – цікавих, розумних, але живу за принципом тої ще казки… Десь у чотири, знаю, у тебе просила би нові сандалі, справжні, лаковані, а то моя мама старі фарбувала фарбою для вікон, аби вони хоч трішки були новішими. Я би просила нові туфельки кожного року. Ти би знав, як уважно слідкувала та задивлялася що носять мої ровесниці, вчителька, і коли бачила  новенькі з пряжками, або шкіряні начищені, обтягнуті по нозі, елегантні, то кращої прикраси, вважала, для жінки не існує.

Подаруй мені Миколаю… кришталеві черевички!  І хоча моїй особі вже пізно їх носити, буду любуватися, як колись у дитинстві, буду насолоджуватися світом  ілюзій, скарбом казки, щоб ніколи не зникало відчуття щастя…

Твоя, ще досі дитина, Валентина Близнюк.

 

 


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/templates/default/item.php on line 248
Валентина Костьо

Малювати почала в 2008 році. Самотужки опанувала техніку живопису. Першими були роботи на склі. Згодом почала малювати на картоні, полотні мастихіном. Працюю в техніці графіки, акварелі, настінного розпису, ілюстрації художніх творів, карикатури, художньої вишивки. Перша персональна виставка відбулася в замку Паланок м.Мукачево в 2009 році; 2010р. – персональна виставка в м.Хуст, галерея «Митець Верховини»; 2012р. – м.Виноградів арт-кафе  «Helena». Брала участь у колективних виставках і мистецьких фестивалях м.Виноградів, м.Ужгород, галерея с.Пийтерфолво Виноградівського району. Дві роботи експонувалися в м.Київ.  У 2009 році написала перші казки і колискові для дітей. У 2011 році вийшла друком перша збірочка поетичних оповідок «Намистинки», яку сама ілюструвала. У 2013 році виходить друком українською та російською мовами збірка казок для дітей «Відчуття щастя». У творчому доробку – поетичні твори, оповідання, гуморески...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.