Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/models/item.php on line 877
Вівторок, 06 липня 2021 16:34

Я єсмь

Додала
Я єсмь Я єсмь

Ніч збовтує пестощі раю з примарами дня. Примари обперезані полудневим дощем та запахом свіжості. Ото запливають хвилею у ніздрі, наче запах свіжо спеченого маминого пирога. Потайки снують місце спокуси для майбутнього смаку, щойно відкусиш шмат, щойно м’якуш звабить рецептори язику та підвісить в екстазі очікування насолоди. І більше нічого.

Пахне затишком рідного дому. Спокій розвішує гірлянди рівноваги на повіки сну та продовжує пестити сподівання зіткані з мрій, де ти –  рожевий ореол бажань, нетлінний камінь спотикань, викресана міць абсолюту у якому вбачаєш себе. І більше нічого. Мізер величі твоєї таврує дорогу додому кожного разу, коли назовні виводить дощ. Він веде навпомацки смаку з пестощів чиїхось рук, ладних пестити без упину.

Іронія долі в тому, що її немає. Вже немає написаної долі кимось. Є тільки ти і більше нічого. Є тільки твоя хода і більше нічого. Ані лінії на долонях, ані пророцтва, ані прокляття ніщо вже немає ваги. Бо тиша важить у міру спокою, без поняття міри. Дивовижний вимір кільканададцятого кола еволюційного розвитку, де особа без статі, але з чітко вираженим материнством та батьківською твердістю вже не спокутує прабатьківський гріх, лише наслідує єство першопричини. Свідомість поволі виринає з агонії тепла й дарує  перший подих нового життя, нової землі, нової (не)людини. Апокаліпсис відбувся миттєво стерши з лиця землі спочатку лице, а потім душу. І вже не суттєво хто саме сповіщає Одкоровення, бо воно щоразу надходить Євангелієм крізь призму розуміння світів вищих за наш колишній. То нехай, Отче, минуле лишиться в минулому, а сьогодні єсмь Я.

Збираючи золотий пил світобудови розмінюю важкі метали на надлегкі гази, що шлейфом із запаху та світла споруджують мене з нічого. Всередині мого нічого голубиться ефір. Я стискаюсь і водночас розсипаюсь на друзки свідомості без нейронного прототипу мозку. Сітківка очей  кристалізує об’єктив спостережень, що дивиться тільки в тепер.

– То нехай, Отче, минуле лишиться в минулому, а сьогодні єсмь Я.

– Я єсмь.

Світлана КЕДИК


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/templates/default/item.php on line 248
Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Більше постів в категорії « відрікаюсь Предтеча »