Понеділок, 02 березня 2015 00:00

Весна, весна, весна…

Додала

У неба очі кольорові,

І погляд ловить сонце,

 

Що бродить по дворові,

А то, присяде край віконця.

 

Тріпоче радісно проміння,

У затишку зимового тепла,

Аби морозна кожушина

Розтанула та потекла.

 

Подекуди цвітуть години

На мить подовженого дня

Й шепочуть віти галасливі –

Весна, весна, весна…

 

І лиш засмучена  зима

В задумі голову схилила

У пошуках  того тепла,

Що потайки згубила.

 

 

Світлана КЕДИК

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Більше постів в категорії « Березень Герою Роману Совличу »