Неділя, 08 березня 2015 00:00

«Сусанна і старці» Артемізії Джентілєскі

Written by
«Сусанна і старці» Артемізії Джентілєскі «Сусанна і старці» Артемізії Джентілєскі

В душі цієї жінки – дух Цезаря

 

Сусанна – біблійна героїня, яку засудили до страти через неправдиві свідчення щодо до двох старійшин, які домагалися її. Вона була виправдана після втручання на суді Даніїла. Сюжет цієї історії багато художників відображувало на своїх полотнах, наприклад Тінторетто, створив аж чотири, композиційно різні картини. В більшості зображуваних образів, вона спокушає старців, за що буде згодом наказана.

Ця тема стосується італійської художниці Артемізії Джентілєскі (1593-1652). Народилася вона в Римі в сім`ї художника Гораціо Джентілєскі. Мати померла, коли дівчинці виповнилося дванадцять років. Довгий час її навчання обмежувалося тільки уроками малювання. Лише у дорослому віці вона навчилася писати і читати. До малювання бралася охоче і на відміну від братів проявляла неабиякі здібності. Батько помітив це і допомагав опановувати прийоми рисунку, живопису, а згодом найняв вчителя Агостіно Тассі. Драматичні події, які пережила Артемізія в дев`ятнадцять років наклали значний відбиток не лише на її життя, а й творчість. Переживши насильство, яке спричинив її вчитель, вона наважилася в часи середньовіччя через суд наказати кривдника. Сім місяців проходив судовий процес. Артемізію звинувачували в непристойній поведінці, допитували і проводили принизливі тілесні огляди. В цей час вона пише знамениту свою картину «Юдіф і Олоферн», де зображує себе в ролі Юдіф, що відтинає мечем  безпощадно голову Олофену. Таким чином Артемізія прагне помститися за біль і муки, нанесені їй. Вона не позбавиться цього ніколи і цей глибокий драматизм виллється в трагічні сцени на її полотнах. Напевно саме мистецтво допомогло їй врятувати себе, вийти зі стану безсилля и розпачу. Кривдника все-таки покарали, ув`язнивши на вісім місяців до тюрми, а Артемізію батько віддав заміж за художника П`єрантоніо Ст`ятессі. Невідомо чи була задоволена вона цим шлюбом, але прізвище чоловіка не взяла. Вони переїхали до Флоренції і разом почали працювати в Академії мистецтв. При підтримці Козимо Медічі, Артемізія стає першою жінкою – членом Академії. Чимало бачили в ній генія, але нерідко виявлялися судження, щодо недостойності її вкладу у живопис. На той час поширеною була думка, що жінка не має творчого дару. На щастя Артемізія продовжувала працювати, не зважаючи ні на що. Їй навіть вдалося добитися покровительства від Карла І Англійського. В 1630 році вона розлучилася з чоловіком і переїхала в Неаполь, де й померла.

Всього тридцять чотири роботи відомої художниці залишилося на даний час. Серед них «Сусанна і старці»( розміри полотна170х121). Сюжет цієї картини передрікає її особисту трагедію, яка станеться через два роки. Картина створена в 1610 році, на той час Артемізії виповнилося сімнадцять. Звісно, що на такий вік робота гідна руки майстра. В ролі Сусанни авторка зобразила себе. На відміну від інших робіт, що створювалися художниками в епоху Ренесансу і Бароко, де Сусанну використовували виключно, як оголену модель в ролі спокусниці, то в на полотні Артемізії Сусанна виражає жах і огиду до старців. Драматичний жест Сусанни – інверсія пози Адама Мікеланджело в знаменитій сцені вигнання із Сикстинської капели, а рука темноволосого старця запозичена у Караваджо. До речі стиль к`проскуро, якого притримувався художник мав великий вплив на Артемізію. Вона органічно вплітала запозичення в свої твори. Щодо впливу на творчість, то звичайно є деяка схожість з роботами її батька (він був її єдиним вчителем), та стилістично вони різко відрізняються . Її творчість пронизана драматизмом і експресією, тоді, як батькові витончені і ліричні. Є думка, що такого рівня полотно художниця в такому віці не могла написати самостійно, що це робота все-таки батька Гораціо. Та напис на кам`яній ступені на полотні, де сидить Сусанна підтверджує авторство.

 

Існує два варіанти цього полотна, один з яких знаходиться в Луврі. Артемізія Джентілєскі – це жінка, що вперше наважилася боротися зі світом, в якому керували чоловіки. Їй вдалося захистити себе і свою любов до мистецтва, показавши і доказавши , що жінка може бути генієм.

 

Валентина Костьо

Валентина Костьо

Малювати почала в 2008 році. Самотужки опанувала техніку живопису. Першими були роботи на склі. Згодом почала малювати на картоні, полотні мастихіном. Працюю в техніці графіки, акварелі, настінного розпису, ілюстрації художніх творів, карикатури, художньої вишивки. Перша персональна виставка відбулася в замку Паланок м.Мукачево в 2009 році; 2010р. – персональна виставка в м.Хуст, галерея «Митець Верховини»; 2012р. – м.Виноградів арт-кафе  «Helena». Брала участь у колективних виставках і мистецьких фестивалях м.Виноградів, м.Ужгород, галерея с.Пийтерфолво Виноградівського району. Дві роботи експонувалися в м.Київ.  У 2009 році написала перші казки і колискові для дітей. У 2011 році вийшла друком перша збірочка поетичних оповідок «Намистинки», яку сама ілюструвала. У 2013 році виходить друком українською та російською мовами збірка казок для дітей «Відчуття щастя». У творчому доробку – поетичні твори, оповідання, гуморески...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.