П'ятниця, 29 травня 2015 00:00

Останній дзвоник

Додала

Ось  і настав най очікуваний день усіх школярів – останній дзвоник.

Здавалось, тільки вчора було перше вересня, а вже сьогодні я купую квіти, одягаю форму і з усмішкою йду на шкільне подвір’я.

 

Особисто для мене, цей рік промайнув дуже  швидко і весело. А все тому, що я навчаюсь в класі, в якому не засміятись на уроках майже неможливо, адже ми завжди знайдемо собі розвагу.

Взагалі, в Гімназії мені дуже подобається. Тут проводяться різні за темами  заходи, є цікаві гуртки…  Але, одним з недоліків школи, вважаю – дуже серйозні вчителі.

От, з вчителькою біології нам завжди цікаво. Замість контрольних робіт вона влаштовує нам усне опитування з цікавими питаннями та завданнями. Часто розповідає життєві історії, які є дуже захоплюючими. Коли хороша погода, ми йдемо на екскурсії, де завжди весело.

Вчителька історії на уроках може з нами посміятись, за що її дуже любимо.

А вчитель фізкультури, єдиний чоловік в колективі, влаштовує змагання по волейболу між класами.

З класним керівником ми часто кудись їздимо. Чи то в Львів, чи Ужгород, чи просто музей. Саме в таких подорожах і ми для вчителя, і вчитель для нас постає дещо іншою людиною, можливо, простішою, ріднішою…

Дядя Берці, який слідкує за чистотою на подвірї Гімназії, завжди радий поговорити і посміятись з нами.

Що вже й говорити про вчительку музики, яка обирає для нас найкращі пісні.

Звісно, викладач має навчати. Але дисципліновано висидіти сім уроків дуже важко. І взагалі, на мою думку, з вчителем, який має почуття гумору і застосовує його під час занять, шкільний матеріал засвоюється краще.

Ще в Гімназії навчаються хороші учні, між якими панує повага і рівність. Вони є вірними й хорошими друзями, освідченими особистостями і просто добрими людьми.

Сьогодні закінчують школу мої друзі. Я хочу побажати їм успіхів в житті, здоровя, і звісно, людей, які завжди будуть поряд, підтримають, чи то порадіють.

Степану бажаю  написати свою книгу, а Еріку –  ніколи не зрізати свого білого, кучерявого волосся…

Якби  я  не хотіла канікул, школа, як кажуть, другий дім, в якому в мене багато друзів, за  якими  протягом кількох місяців  буду сумувати.

 

Віка Кедик,

 

учениця Гімназії  майже 9-го (Б) класу

Віка Кедик

Просто живу...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Останні пости від Віка Кедик