Понеділок, 07 грудня 2015 21:04

«Виноградів – іди до Ісуса Христа. Такий заклик зараз лунає над домівками і кличе тебе туди не хто інший, як сам ПАПА ІОАНН ПАВЛО ІІ»

Додала
«Виноградів – іди до Ісуса Христа «Виноградів – іди до Ісуса Христа Олег Ільчин

«ВИНОГРАДІВ – ІДИ ДО ІСУСА ХРИСТА.  ТАКИЙ ЗАКЛИК ЗАРАЗ ЛУНАЄ НАД ДОМІВКАМИ І КЛИЧЕ ТЕБЕ ТУДИ НЕ ХТО ІНШИЙ, ЯК САМ ПАПА ІОАНН ПАВЛО ІІ»

 ОТЕЦЬ ТЕОДОЗІЙ

 

Храм Успіння Пресвятої Богородиці, який належить до Греко-католицької конфесії   має честь приймати з  урочистими відвідинами видатного діяча Римо-католицької церкви ХХ століття, Святого Папи Іоанн Павло ІІ.  Його Пресвятість приймає участь у богослужіннях, молиться з вірниками, надає урочисте благословення, відпуст гріхів та зцілює хворих.  Звичайно ж, виконує Понтифік свої пастирські обов’язки на суто духовному рівні, оскільки він покинув тіло в 2005 році.  Зате в матеріальному вимірі Іоанн Павло ІІ є належним чином зарепрезентований своїм величним портретом та  мощами, які прибули до Храму Успіння Пресвятої Богородиці 6 грудня 2015 року о 17 годині за Київським часом. 

Того дня над подвірям Храму явно літали  ангели-охоронці Пресвятого Понтифіка, то ж дощова сірість відступала перед сповненим поваги та благоговіння почуттям очікування зустрічі з Величним Святим.  Його портрет з мощами з’явився із автомобіля і вразив воістину неземним світлом, вишуканою красою та відчуттям доторку до чогось по-справжньому неземного.  Очікування.  Саме про нього говорив Отець Мирослав після недовгого, але схвильованого хресного ходу.  Очікування дива та зустрічі з Неземним.  А потім усі згадували про Іоанна Павла ІІ – і сам Отець Мирослав, Отець Теодозій (почесний хранитель портрету і мощей) і отець Корнелій – обидва із ордену монахів Василіан.  Про незвичайну та потужну харизму Папи, який настільки радикально  змінив не тільки Римо-Католицьку церкву, а й світ взагалі.  Його сміливість сягала так далеко, що він першим серед Пап зустрівся з Патріархом Константинополя, зайшов до синагоги, до мечеті, дав потужну промову перед мусульманами.  Він перший та єдиний попросив пробачення за гріхи та провини, скоєні Римо-католиками по відношенню до людей усіх віросповідань та простив гріхи, вчинені їм.  А ще, як Ісус Христос відкрив свої обійми для кожного – для митаря,  блудниці-жінки, яку хотіли забити каменями, так і Іоанн Павло ІІ відкрив свої обійми для всіх, хто потребував його розради – віруючих усіх конфесій та віросповідань . Що присутність Папи безповоротно змінювали ті країни, які він відвідував. Його молитви  руйнували  мури відчуження та диктатур.  Люди, яким навіть випадково вдавалося доторкнутися до його величної присутності, часто самі зверталася до духовності.  Так, під час його візиту в Україну (яку він завжди особливо любив і приїзду в яку з таким нетерпінням чекав)   він благословив Перший в Києві Греко-католицький храм, який щойно був побудованим.  Прибуття до храму було неофіційним, ніхто про них не розповідав, але, якимось чином, люди дізналися і прийшли привітати.  Багато з них після цих привітань звернулися до Духовності знайшли своє місце в цій церкві. 

Папа не мав війська чи  атомної зброї, але мав щось не зміримо сильніше – силу віри. «Папа перемінював себе та світ  Ісусом Христом.  А тепер ви маєте нагоду перемінити за присутністю та благословенням Святого своє життя, своє обличчя.  Обличчя свого міста.»  А потім, після промов вознеслися щирі молитви – до Богородиці, яку Папа особливо шанував, з проханням благословенням для всіх та заступництва для України.

Історична довідка.  Прибуття до Виноградова портрету та мощей уможливилося завдяки зусиллям отця Теодозія Янківа.  Маючи честь знайомства та спілкування з Іоанном Павлом ІІ він займався організацією візиту до України Папи в 2001 році і після його канонізації скористався своїми зв’язками, щоб отримати мощі Святого Понтифіка для України.  Портрет Папи був створений  до святкування Хрещення Русі, яке урочисто відбувалося в Ватикані і  на якому сам Папа відправляв літургію.  А зараз, як висловився  отець Теодозій , він «подібно до  Григорія Сковороди» крок за кроком здійснює свою місію по відвіданню цими святими реліквіями греко-католицьких храмів України, а з вересня цього року на Землі Закарпаття, починаючи з Рахова.

Тепер трошки лірики.  Час від часу до нас приходить диво – диво Духовності і стукає нам у вікно.  Але, заклопотані щоденними турботами, ми думаємо, що в майбутньому у нас буде іще один шанс звернутися до нього, а поки що – багато іншого, чим необхідно займатися.  Дуже часто при цьому ми не розуміємо, що час невблаганний.  Він поглинає миті нашого життя, мов жадібна потвора, забирає можливості, сили, енергію, руйнує тіло. То ж не губімо можливості доторку до світлих сил Духу в надії на майбутнє – давайте доторкнемося до нього зараз і тепер, коли є така Нагода.  Бо, як сказав якось відомий  духовний подвижник: «Ми не знаємо, що прийде раніше – новий день, чи крок у вічність…»

 

Світлана Тарнавська

Фото: брат Яків Уніч та Олег Ільчин

Світлана Тарнавська

Складаються рядки, немало небагато, складаються вони, як диво із небес, і ними я живу, і ними творю свято моїх коротких днів, жадань, чудес...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Останні пости від Світлана Тарнавська