П'ятниця, 17 жовтня 2014 00:00

ТОП 20 Археологічне диво Виноградівщини!

Додала

Закарпаття – надзвичайно древня та насичена різними подіями місцевість. Велика кількість історичних об’єктів є в кожному районі нашої області, та сьогодні ми детальніше познайомимось з відкриттям, яке змінило уявлення вчених про ранню історію людства та їх розселення в Європі, а саме відкриття Королевської стоянки (найдавніше поселення людей на території Центральної та Східної Європи). 

 

Будь-який народ пишався би таким археологічним об’єктом, він міг би стати національною святинею, туристичною Меккою. Тільки не в нас…Ніде ви не знайдете вказівників, та і більшість пересічних громадян (не істориків) навіть не знають що це і де його шукати.

А розташоване історичне «диво» на Виноградівщині (на територіях населених пунктів Королево та Веряця). Це пам’ятка світового рівня, проте відома лише в вузьких колах спеціалістів-палеонтологів. Говорячи науковими термінами, то мова йде про багатошарову стоянку первісних людей з залишками ашельської епохи (Аше́льська культура – культура ранньої стадії палеоліту), раннього палеоліту (стародавній кам'яний вік) та пізнього неоліту (заключний період кам'яної доби). Серед знахідок є знаряддя праці кроманьйонців (узагальнена назва людей, що жили у пізньому палеоліті і мали сучасний вигляд), неандертальців (населяли Європу й західну Азію у 230,000-27,000 роках до н. е) та пітекантропів (мешкав близько 700 – 27 тисяч років тому). А це вік близько 1 мільйона років!!! Не мало!!!

 

 

 

Знаряддя праці первісних людей

 

Цю стоянку як місце тимчасового проживання людей кам’яного віку вперше відкрито в 1974 р. Коли Закарпатська палеолітична експедиція Інституту археології АН УРСР, під керівництвом молодого київського ученого Владислава Гладиліна виявила поблизу селища Королеве стоянку первісної людини, ніхто й не здогадувався, який резонанс серед ученого світу ця подія матиме.

Незабаром після початку робіт учасники експедиції зрозуміли, що мають справу з унікальним історичним матеріалом, оскільки такої кількості знахідок ще не доводилось викопувати на жодному із відомих археологічних об’єктів…

Стоянка досліджувалась експедицією Археологічного музею АН УРСР, окремими, в т.ч. закордонними, вченими світового рівня. У смт. Королево в 1990 році відбувся міжнародний науковий семінар щодо революційного археологічного відкриття.

Цікавим виявився сам факт віднайдення культурного горизонту найдавнішої стоянки віком близько мільйона років, який і засвідчив для вчених-палеонтологів, що заселення людиною Центральної та Східної Європи відбувалося саме через Балкани і далі – на Карпати, а не через Кавказ, як вважалось раніше.

Стоянка розташована на північно – східній околиці селища Королево на горі Гострий Верх і Бейвар. Кам’яні знаряддя праці зустрічаються у глині, яка прикриває вулканічну скалу. Сам об’єкт має глибину 12 метрів. У товщі відкладів археологи зафіксували близько десяти шарів із різноманітними знахідками. Найдавніші артефакти були зібрані вченими на глибині 10 – 12м від сучасної поверхні. Площа самої стоянкипонад 1 тис. кв.м.

Як зазначає відомий історик Йосип Кобаль, це найдавніші сліди первісних людей не тільки в Україні, а й у всьому Карпатському басейні. Як показують королівські знахідки займалися найдавніші мешканці України полюванням і збиральництвом. Вони вміли добре обробляти камінь, дерево, кістку і шкіру. Очевидно, вони, як це показують знахідки з інших територій, вже знали і використовували вогонь, оскільки клімат в той час був холодніший, ніж сьогодні.

 

Із знахідками можна ближче познайомитись в Закарпатському краєзнавчому музеї в м. Ужгород. Археології Закарпаття там присвячена ціла експозиція, та кілька тисяч надзвичайно цікавих експонатів.

 

 

 

Цьогоріч епохальному археологічному відкриттю виповнюється 40 років. Вражає те, що заідеологізований Радянський Союз принципово не хотів, а молода Українська держава ще досі не спромоглася на увіковічення цього відкритт. Королівська стоянка увійшла в підручники з історії, але й надалі є «не відкритою» для широкого загалу та туризму зокрема. Чудовий краєвид на долину річки Тиси, незвичайність пам’ятки й археологічних знахідок, близькість до Королівського замку – все це викликає неабиякий інтерес у відвідувачів нашого краю.

 

Але, найтрагічніше те, що ця пам’ятка світового значення на наших очах буквально зникає. Територія стоянки включена у земельний відвід місцевого щебневого кар’єру. На вершині гори Саргет, що колись імовірно була берегом річки Тиси, є вдосталь щебеню, гальки і каменю андезиту, з якого разом з кремнієм наші предки виготовляли рубаючі знаряддя, скребла, ножі, наконечники списів. Тепер місцевий щебневий завод “з’їдає” гору, що стала колискою людства на європейському континенті.

Щебеневий карєр -  «колиска людства»…

 

 

 

 Малик Юліанна

 

Валентина Горнецкі

Закінчивши географічний факультет зі  спеціальністю туризм продовжую своє навчання на кафедрі історії України УжНУ, пишу кандидатську на тему: «Архітектура Закарпаття періоду Австро-Угорщини», бо вважаю, що  немає меж досконалості...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Останні пости від Валентина Горнецкі