Вівторок, 03 жовтня 2017 18:58

Стерти стереотипи відчуження: "7 історій успішних ромських жінок"

Додала
"7 історій успішних ромських жінок" "7 історій успішних ромських жінок"

Кіно-тур «Роми, яких ви не знали» подорожує Закарпаттям. Позаду промо-акція в Ужгороді, прем’єра у Великих Лучках; попереду – Хуст, Мукачево та Ужгород. А 3-й день жовтня подарував зустріч з авторами фільму у читальній залі Виноградівської центральної районної бібліотеки.

Фільм є першим в Україні документальним проектом про сучасних українських роміів, які реалізували себе в громадській діяльності, мистецтві або несценічній професії.

Близько року над циклом працювала команда громадської організації «Платформа для змін «Ре:Дизайн» за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» на чолі з режисером Романом Блажаном та експерткою проекту, ромологом Наталею Зіневич.

Під час презентації  у Виноградові Наталія зауважила, що фільм пропонує інакше поглянути на ромську культуру та зважити роль жінки в  патріархальній ромській спільноті. Власне, саме тому ІСТОРІЇ УСПІШНИХ  ЖІНОК.

 

Кадри емоцій, переживань в перспективі  нового кіно. Схоже, документалістика набуває щирості… і це Україна. Україна різна, але об’єднана ракурсом з позиції історій успіху ромських жінок. Яка мета? Ні, не привернути увагу суспільства до життя ромів та їх проблем, проте акцентувати увагу на прикладі, що дозволить  ромам провести паралелі між традиціями пращурів, сьогоднішньою реальністю та можливістю жити інакше. І хто його знає, яка та «інакшість» в усвідомленні  ромів, але для загалу українців –  стерти стереотипи відчуження.

7 успішних історій вирвані з контексту життєвої філософії, а можливо, просто миті, що спонукали відкритись перед камерою.

Нехитра режисура ідейно направлена на інтригу без продовження, адже початок кожної історії так і залишається початком, що збуджує уяву глядача в передчасній зупинці кадру – наступна мить вже творить нову історію ще однієї жіночої долі. І так 7 разів.

«Ми скорочували чотири-шестигодинні інтерв’ю, так звані глибинні  інтерв’ю проведені антропологом,  до п’яти-семи хвилин. Зрозуміло, що відбирали ті моменти, які вважали візуально найбільш цікавими.  Проте, багато цікавих речей залишились поза монтажем…» – зауважив режисер фільму Роман Блажан.

До речі, в процесі дискусії та обговорення фільму,  Роман визнав, що йому було б цікаво відзняти фільм більш широкого масштабу, вмістивши контрасти життя ромів різних куточків України.

Чернігів, Одеса, Бровари, Ізмаїл, Харків, Дніпро, Київ – великі міста, що певною мірою виокремили загальну впізнаваність героїнь фільму. Бо згідно методики відбору учасниць проекту, схоже, не проект їх вибрав, а вони вибрали його. Визнання власного походження, збереження традицій свого народу і водночас інтеграція  в поведінкову культуру, культуру життя українського суспільства. Міста, що обрали жінок не тільки героїнями фільму, а й лідерками у життєвій знаковості  серед ромської спільноти  та загалу:  

  • поетеса Рані Романі (Раїса Набаранчук);
  • президентка Ромського жіночого фонду “Чіріклі” Юлія Кондур;
  • актриса Київського музично-драматичного ромського театру “Романс” Міла Крикунова;
  • співачка, голова Одеського обласного товариства ромської культури «Романі збора» Жужуна Дудучава;
  • артистка, громадська діячка Любов Власова;
  • співачка і танцюристка, заслужена артистка України Людмила Карафетова;
  • чернігівська героїня «Семи історій»  Марина Казанська

 

Усі героїні об’єднані громадською активністю  в українському суспільстві покликаною  на збереження національної ідентичності.

Виноградівська аудиторія не виокремила місцевих циган, але зважила доцільність проекту та потрібність його впровадження саме серед і для ромів. Тому уже в листопаді поточного року автори повернуться аби показати фільм безпосередньо ромській громаді.

Фільм представили: Сергій Пономарьов, Радослава Чекмишева, Наталія Зиневич, Роман Блажан, Раїса Набаранчук.

Раїса Набаранчук – одна з героїнь «Семи історій», поетеса, яка пише рідною ромською мовою з перекладом на українську. Подорожує Закарпаттям з творчою командою даруючи глядачам поезію та власну книгу  «Мирэ дрога мануша» (один примірник має й Виноградівська ЦРБ).  Схоже, жіноча душа героїні сповнена поезії і є найбільшою сміливістю та одкровенням перед світом.

Звісно, під час перегляду фільму в думках виринали кадри замурзаних виноградівських ромських дітей та батьків, що ведуть по-своєму моральний спосіб життя. Та разом з тим не полишало розуміння того, що єдиним поштовхом зміни пріоритетів будь-якої   людини, незалежно від національності є особистісне прагнення жити інакше. І хто його знає, яка та «інакшість» в усвідомленні  ромів, але для загалу українців –  стерти стереотипи відчуження.

 

 

Світлана Кедик

Фото: Радослава Чекмишева 

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.