Понеділок, 30 липня 2018 10:11

Ім'я на стіні

Додала

Ім'я на стіні

Проходять мимо люди, люди,

тумани, сирість і дощі,

Христос, апостоли і Будда,

учені, п'яниці, бомжі…

Ти їх радо береш і не забуваєш про хвастощі:

«У мене новий телефон, ми вчора затусили класно…»

Хоча насправді зїв цукерку геть не вчасно

Завтра на навчання і скоро сесія

А твої знання спадна геометрична прогресія

Вівторок, 10 січня 2017 08:17

Із циклу «Міжсезоння»

Додала

***

 

А сніг збілив вчорашній плач

і переклав табличку – «Вихід».

Я поспішаю, ти пробач,

бо світ для мене краща втіха.

Життя

Воно брудне, як колесо авто,

коли проїде по калюжі.

Міняє напрям разів сто,

обідає завжди в бістро,

горби трима верблюжі.

П'ятниця, 21 жовтня 2016 12:09

Пророцтва

Додав

Глибоко в траві тануть сухі  колодязі

Вони не просять води, вони дарують відлуння

Насправді це оракули в бетонному одязі

Чуйте-чуйте їх неоднозначні волання.

Четвер, 26 травня 2016 16:59

ЧАС НЕ ЛАМАЄТЬСЯ

Додав

Час я порівняв би з

 

німецького виробництва ескалатором,

який повз шеренги злив, зим

несе траву, ріку, полонини з ватрами,

1.Від вина, говорять, голова болить,

Тай печінка пухне, серденько щемить.

І не мож’го пити всю ніч до рана,

 Бо не служать ноги від того вина.

П'ятниця, 11 березня 2016 07:52

А що далі?

Додав

Втрачаю день, і ще один день

І ще одне життя у сутінках  побуту

По чорних шпалах, не поспішаючи, піде

Чемпіон життєспалюючого спорту

Вівторок, 26 січня 2016 08:26

Зимовий етюд. Як я

Додала

Феєрія бентежності у кучугурах снігу

Блищить з-під пам’яті глибинних снів

Вливає миті безмежного пориву

Крізь плин затаєних віків.

Морози дихають…

Неділя, 06 грудня 2015 14:43

Міжсезоння

Додала

Така знекровлена… На рушнику лиш чорне.

Як заткана –  знеболена рілля.

Усе мовчить і в павутину горне

Безмежжя холоду й свавілля.

Сторінка 1 із 3