Особистості (109)

Розмову з Ніною Федотівною перервав телефонний дзвінок. Поки жінка розмовляла з колегинею, спіймала себе на думці, яка вона цікава співрозмовниця.

Протягом 33-х років поспіль Василь Андрійович Гіріц був головним лікарем Виноградівської районної лікарні. Постійно дбав про охорону здоров’я трудящих району. Яким він був, запам’ятався і живе у спогадах людських поговоримо далі…

Коли людина поруч і роками сумлінно виконує свою справу, все, що вона творить, сприймається як належне. Згодом, коли її не стає починаєш відчувати, як чогось не вистачає. Починаєш оцінювати, зважувати, порівнювати і усвідомлювати, як вона багато значила для людей і суспільства. Не забулась, ні на йоту не зменшилася вагомість її праці, не стерся її слід у пам’яті людській. І далі вона продовжує жити у справі, якій віддала своє життя, молодість, здоров’я, усі природні нахили і сили. Хоч давно переступила поріг безсмертя, але справа її і слава продовжує свою ходу у плині часу, живе у прийдешнім дні.

Два десятки дитячих книжок, численні публікації в часописах і періодичних виданнях, організація конкурсів для творчих дітей, сотні зустрічей у школах і бібліотеках Закарпаття – це результат літературної праці письменниці Юлії Драгун, якого вона досягла всього за 11 років.

Народився Тіводор Карлович Генці 29 березня 1947 року у с. Грабарово, Берегівського району.

… і якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курси вами:

– Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими.

Ліна Костенко

 

 

«…Кожен чоловік повинен мати на землі куточок, де б жило його серце, а згодом і пам’ять по нім» (життєве кредо Федора Потушняка – 27.02.1910 – 12.02.1960).

Вівторок, 25 лютого 2020 19:46

Художник-колорист. Габор Гомокі

Додала

«Я – художник-колорист»  – називає Габор Гомокі своє захоплення живописом.

…Палю цигарки. Безперервно. Пробач.

Хоч вогник в ночі – це для снайпера щастя.

Розплавлена «градом» четверта доба,

Очистила душу вогненним причастям.

Ще так не молився. Ще так не хотів

Я жити. До тебе. А інше все тлінне.

Народився 10 серпня 1936 року в с. Порошково, Перечинського району, Закарпатської області.

З 1952 по 1957 рік навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. В той час там викладали художники-педагоги: Й.Бокшай, А.Ерделі, Ф.Манайло, Е.Контратович, А.Шепа, В.Берец, О.Петкі, В.Свида, М.Попович, І.Гарапко. З задоволенням відвідував творчі семінари-пленери у А.Коцки, А.Кашшая, Г.Глюка, З.Шолтеса, В.Микити, І.Шутєва, Е. та М.Медвецьких, Ю.Герца, В.Скакандія, С.Мальчицького, Ф.Коложварі.

Сторінка 1 із 8