Особистості (90)
ХХ століття у Закарпатті виплекало і світові дало цілу плеяду видатних корифеїв музичної культури – Іштвана Мартона, Михайла Кречка, Євгена Станковича, Ігоря Лацанича, Гізеллу Ціполу, Василя Бокоча, Віктора Плоскіна, Івана Пилипця, Етеллу Чуприк, Віктора Теличка,Степана Гігу, Івана Поповича…
Свою тверду руку, ясний розум, високу організованість і цілеспрямовану зібраність, усе своє свідоме життя віддав вивченню історії Закарпаття худорлявий, не претендуючий на славу, мудрий шукач істини, вчений і фахівець історик Омелян Дмитрович Довганич (8.05.1930-31.10.2009).
Термін «закарпатська школа живопису» міцно увійшов до лексичного арсеналу сучасних критиків та мистецтвознавців. Особлива аура європейськості і високого професіоналізму означує цю регіональну школу. Європейська художня академічна освіта для закарпатських митців була нормою, а найближче до Закарпаття були Будапешт, Відень, Прага, Мюнхен і навіть Париж.
Закарпатська школа живопису творилася багато років. Сусідство області з багатьма державами сприяло тісному спілкуванню людей. Особливо можна прослідкувати взаємовплив течій та напрямків у живописі. Багато художників Закарпаття вчилися початкам академічного живопису в закладах Європи.
У січні 2018-го у видавництві «Гражда» в Ужгороді (редактор Іван Ребрик, коректура Галини Тамаровської, художньо-технічна редакція Андрія Ребрика, передмова Василя Горвата) вийшла у світ нова книжка 30-ти річного автора Миколи Бурмек-Дюрі «Щоденник молодого рома-мандрівника».
У місті зустріла давню знайому. Звернулася і щиро попросила написати нарис про хорошу людину: районного лікаря, хірурга вищої категорії Василя Васильовича Бесагу, який працює у Виноградівській районній лікарні. Її недавно прооперував. Вже повністю одужала, повернулася до роботи. Але щиро вдячна цій людині за відновлені сили та повернуте їй здоров’я.
Змалку мріяв стати священиком. Та збулася ця мрія 25 років тому. Не легка душпастирська ноша. Бути посередником між Богом і людьми справді дається вибраним. У щоденній кропіткій праці має проявляти людяність, доброту, прив’язаність, моральну чистоту, високі поривання душі. Серце священика ніколи не повинно полишати відчуття: у будні і свята він завжди потрібний людям.
На його лиці лежить печаль, застигла сльоза на віях …
Додала Марія Конкіна
У серпні 2016-го, в Ужгороді, на Орлиній вулиці, 1, у видавництві Івана Ребрика «Гражда» вийшло нове літературно-художнє видання Дмитра Поповича «П’ять збірок» (невольнича муза). Обкладинка аматора – планериста Валерія Барченка, який на дельтаплані зробив обліт і зняв село Онік з висоти пташиного польоту, вдало доповнила 250 примірників його. У різні роки писалися Дмитром Миколайовичем вірші.
З нею познайомилася на презентації збірочки поезій «Талант» (репресовані вірші) народного поета з Великої Копані Івана Івановчиа Бігуна. Проходила вона у Виноградові влітку 1994-го.
Сучасний світ уже нікого нічим не здивує. Інновації у різних галузях будують новий ритм життєдіяльності людини. Очевидно, що прогрес таки має силу змінювати людей та світ навколо них. А як же зі світом всередині людини, тим, що формує її, як особистість!?
More...
В кінці вересня у рамках проекту «Виноградівські Вогні» (культурно-мистецький інет- портал www.vinvogni.com.ua) з друку вийшло чергове літературно-художнє видання, наповнене своєрідним поетичним шармом «Трикутник».
Молодій, завзятій, енергійній, талановитій, вродливій, непересічній, діловій. Захопленій нескінченними дорогами, зустрічами з цікавими людьми, враженнями, самим життям.
У перші дні жовтня у Виноградові побував кінотур «Роми, яких ви не знали». Сім жіночих доль. Сім історій ромських жінок, які про себе заявили у суспільстві, дістали визнання і оцінку громадськості і довели, що кожна з них є непересічною особистістю.
… Гідно до межі дійшов,
Честь свою зберігши, душу й плоть.
І доніс свій хрест тяжкий з любов’ю
До межі, що йому визначив Господь.