Особистості (90)

Вміння просторово уявляти майбутню фотографію, аналізуючи й розміряючи конкретні форми чи естетичне сприйняття навколишнього світу?

Зображення дійсності, отримане за допомогою технічних методів чи композиційна винахідливість у відображенні реальності?

П'ятниця, 29 серпня 2014 00:00

Свято душі

Додала

Навіть емоції бувають буденними і тоді, хочеться їх заховати у чорно-білій плівці. А далі відкадрувати, залишивши те, що вартує уваги. І насамкінець, ти збираєш в уяві  шмаття миттєвостей аби зліпити воєдине  навіяну картину. І це вже не фото, це значно більше. Більше, більше… глибше…  –  між рядками слів прослуховуєш, ніби чиюсь затаєну казку про якось забутого героя, у якомусь невіданому часі вдивляючись  у великі  очі молодої жінки, котра з жадобою подібної до снаги у найсокровеннішому, розказує про зафіксований одним натисненням кнопки фотоапарату, дивний світ. Хіба, так буває? Так просто і так неперевершено?

П'ятниця, 22 серпня 2014 00:00

Я тебе люблю. Усе інше неважливо

Додала

Якщо вважати життя театром, то у кожного з нас своя сцена, а доля у ролі пера  думками Режисера  записує сценарій. І вже точно ми маємо свою публіку – оцінювачів харизми. І беззаперечний фактор  «Х»  по принципу закону тяжіння притягує собі подібних.  

П'ятниця, 15 серпня 2014 00:00

У стані приємної ностальгії

Додала

Камені — живі. Тобто вони самі нас обирають, а не ми їх. Якщо вам сподобалася якась прикраса із каміння, то не вагайтеся, а купуйте її. Інакше камінь може образитися. Гарне намисто ще нікому не заважало. Особливо, якщо воно з напівдорогоцінного каміння. Воно може бути не тільки прикрасою, але й оберегом, що приносить своєму власнику удачу і захищає від нещасть. Ну, принаймні ми можемо так думати і тішитись думкою.

Жив  був  хлопчик  з шикарним радянським фотоапаратом,  хо-ча  вірніше  буде  сказати:  жив  був  хлопчик  і  подарували йому одного дня  шикарний фотоапарат «Смена-7»  і він ним фотографував,  чи то  зображував красу цього світу на своїх фото.  Зображував     довго,   дуже  довго,  ще  з  12-ти  років,  коли  перед  сном  йому  начитували  казку  про  кольорові слайди.

 

Жіноча сумочка – не розкіш, а необхідний предмет гардеробу.  Завжди знайдуться причини, аби купити ще одну. Звісно, готові, тим більше брендові сумочки, красиві. Але хіба їх  можна прирівняти з однією пошитою та оздобленою  власними руками?

П'ятниця, 25 липня 2014 00:00

Іршавський вернісаж

Додала

Прохолодна зала ІМПАСТО   в черговий раз збирає людей. І цього разу   відкриває Іршавський вернісаж. Власне, повернісажити приїхав  Юрій Мельник, привіз з собою 33 фотороботи.

А допоки тривають підготовчі години до відкриття виставки,  провокую Юрія на розмову.

Загадка:

Бісером щастя падає –  сиплеться без упину ніжність, тепло, довершеність  –  мріями у торбину?

Правильно  Наталія Керечанин.

Що ж, «Виноградівські пацьорки» стартувавши першої суботи Червня та впродовж усього місяця радували містян суботніми забавами через творчу діяльність учасників. Ярмарка пройшла,  спогади лишились. Творче піднесення набрало свого апогею і  певно більше у споглядачів, бо принаймні мені, хочеться знову прийти в пасаж між вулицями Шевченка та Миру, і застати там приємних  жіночок, котрі з захопленням діляться своїми витворами.  І як жартуючи каже Оля Гал – «Девочки, улыбаемся и машем, улыбаемся и машем». 

Хустське народне творче об’єднання «Митець Верховини» створено у березні 1964 року групою молодих художників: Ю. Герц, А.Кидора, Я Пашко, І. Калинич, Н. Герц, і. Гайду, П. Кляп, М. Гаврило.

Ці люди поставили собі за мету об’єднати  професійних, самодіяльних художників та талановитих майстрів для пропаганди образотворчого мистецтва,  традицій і самобутності рідного краю.