Думки заміжньої жінки (18)
"Як би оце заховати дахання у ніздрях та так, аби надихатись тобою сповна. Так, аби насолодитись миттю і вмерти... від щастя, бо відроджуючись знову і знову стаю інакшою – довершеною в тобі, і тільки твоєю."
Думки заміжньої жінки. Між проміжком дотику й часу
Додала Світлана КедикНіч здирала одежу мокрими краплями дощу
торкаючись тіла стікала між проміжком дотику й часу –
далі, далі, далі… у мокру, у хтиву, у ту глибину,
що звивалась і пити давала із себе мов з чаші.
Червневий ранок лягає на ліжко, обіймаючи прохолодою мої голі стегна. А далі розходиться по всьому тілу та примушує мене тулитись до нього.
Думки заміжньої жінки. В дотику до істинно святого єства
Додала Світлана КедикНічого… нічого у цім світі не вартує твоїх очей, погляду, що пестливо ніжить мене вранішню і не будить, лише дивиться.
Думки заміжньої жінки. З поцілунку квітневої ночі
Додала Світлана КедикНе одягай мене, дай насолодитись дотиком неба торкаючись тебе. Вдихати запах знайомого поту, що зі твоїх впрівших плечей розпалює мої щоки – дай.
Як мені…
Як мені скласти пазли тутешнього світу того, що поза часом виміру, скласти так, аби вийшов континент Любові з великої літери? А читаючи Слово Ти, сповнений втіхами, відчував мене зсередини, з глибини. Як кожного разу, коли ми голими мірами міряємо миті дотику підсуваючи пазл до пазла!
Думки заміжньої жінки. Любовно гарячий чай коханого чоловіка
Додала Світлана КедикА мені нічого не треба...
Мені треба нічого. Нічого з того, що поза Тебе. Мені треба Тебе.
Думки заміжньої жінки. ... в веснянім ложі втішнім
Додала Світлана КедикВін спить.
Тільки подумати, як я сильно люблю цілувати вуста. Так, аби торкатись злегка, а потім ковтати ніжний дотик чи то меду, чи то втіхи бажаючої жінки.
Ти надто прекрасний!
Усі твої – ти, усі мої – я
Пахне оксамитом і вранішня імла, шукає виділені миті з поміж буденного тепла затоплені, залиплі…
Така розвіяна у тишині нічного спротиву дивишся в небо і з подивом малюєш зірки, без кутиків, лише ніжними колами бездумних думок і затаєних слів.
More...
Коли дощ малює твоє обличчя над стелею. А ти лежиш поруч мене у ліжку, здається так, ніби то небо встелене розгорнуло написану книжку.
Думки заміжньої жінки. …із Божого ложа та в ліжко…
Додала Світлана КедикУ бездиханості вітру бродить спокій. Вулицями ходить зовсім маленького міста. Ото присяде на стовбурі, вкриється соромом листя і захропе, завіє… здійметься зненацька і щосили біжить.
Думки заміжньої жінки. Тільки тобі дотиком з неба, тільки мене, тільки для тебе
Додала Світлана КедикУ тиші зідраної з неба
Вродились щедрими слова.
Ніч посіяла спокій з простоти в ілюзії дощу.