Авторська проза (19)

Середа, 08 серпня 2018 20:02

Закуточок Любові

Додала

Перевертні одиноких задум методом спокою втілюють бажання без частки «не».

Вівторок, 17 липня 2018 19:31

Лампа чуттєвості

Додала

Коли чай застигає у склянці, а столик  упівніч жене останні краплі вологи, засинаючи, ти з осердя денного тепла напівсвідомо вимикаєш лампу чуттєвості – спиш.

Субота, 02 вересня 2017 12:36

Не Ж_ЕРТВА ти, і люди не ТИ_РАН

Додала

Коли бентежний корінь виправдань і зла толочить честь за спиною у гідності без поруху, і без вагань. А ти прострочена, немов чиєсь питво, вливаєшся у суміш варварства теплом.

Понеділок, 12 грудня 2016 10:09

У неї було серце

Додала

(на однойменну картину Енріке Сімоне)

 1

 анатомія вчить що життя часова патологія

 і нервові скорочення ще не життєві ознаки

 вітер часу призводить до невпорядкованих рухів

 що сприймаємо ми за набір операцій і дій

 

Середа, 09 листопада 2016 07:55

МОЛИТВА

Додала

Сотні промовчаних слів. Іноді вони повторювались. Іноді я їх записувала, але найчастіше мовчала з Тобою.

Неділя, 16 жовтня 2016 09:35

Істина щастя

Додала

У долонях земних звершень крізь призму каяття стиха шепочеш мантру про життя на плечі у смерті…

Понеділок, 29 серпня 2016 18:35

На межі

Додала

У паводку бентежного зізнання  здійнявши вир і круговерть… життів тоді, як небо розривалось від пізнання ідей людських у всесвіті миттєвостей і мрій.

П'ятниця, 20 травня 2016 10:19

ЧЕРГА

Додав

Ідея "Українського письменника" видати прозу Васила Горвата підштовхнула до аудиту чи  що. Серед друкописів натрапив на текст, написаний давно-давно, у минулому тисячолітті, за позаминулої епохи.

Субота, 28 листопада 2015 10:15

Коли приходить Осінь

Додала

– Чому Ти завжди малюєш листя жовтим?

– Я не малюю, а розпорскую – перебовтаю фарби: жовту, червону та коричневу, закручуся-заверчуся вихором... А насправді, я просто люблю. І не дивно, що мені хочеться одягнути Її у золоті шати нестримного почуття.

– То Твої почуття багряно-жовті?

– Жовтогарячі...

Сторінка 1 із 2