Історія шедевру (17)
Брейгель, «Фламандські приказки, світ догори ногами»
Додала Валентина Костьо
Пташка одного польоту. Класти палки в колеса. Сидіти, як на голках. Ми всі знаємо і вживаємо ці приказки. Іноді іронічні, несерйозні і забавні, ці вислови – індикатор нашого розуму та інтелекту. Гра слів в літературі, спілкуванні та мистецтві була і залишається відмінною рисою різних культур на протязі віків.
Пам’ятник Сині та Виру: карпатська легенда, що ожила в дереві
Додала Валентина Костьо
Погодьтеся, не кожній легенді щастить матеріалізуватися. Чимало з них сьогодні, коли з вуст у вуста їх уже не переповідають, отримують життя хіба на сторінках краєзнавчих книг. А от героям синевирської лавсторі – пастуху-верховинцю Виру та дівчині-горянці Сині в цьому сенсі пощастило: їх увіковічив у дереві відомий закарпатський скульптор Іван Бровді.
Рим, січень 1506 рік.
У двері до Мікеланджело постукали. Той вийшов до гостя невдоволений, бо відірвався від роботи. За дверима чекав архітектор Джуліано да Сангалло, який повідомив майстра, що недалеко у винограднику селяни розкопали древню статую. Мікеланджело миттю вийшов з дому.
«Це дрімучі якісь геркулеси, зі скуйовдженими головами, з бронзовими від сонця грудьми і жилястими нерухомо висячими вниз руками.
В. В. Стасов
«Моєї праці в майстерні тільки десята доля, головна моя праця на вулицях і в чужих будинках. Я вчуся життям, дивлячись обома очима…»
П. Федотов
«Не інакше, як через терпеливу працю можна створити творіння довершене. Щоб глядач, дивлячись на картину, переповнився сам високості»
Олександр Іванов
«Де просто, там і ангелів сто»
В.Сєров
Тіла не стане, а думка в полотнах не погасне – березовий гай Куїнджі
Додала Валентина Костьо
«У сфері пейзажного живопису Куїнджі був геніальний художник…
Світло – зачарованість, і сила світла, його ілюзія була його ціллю. Звичайно, вся суть цього явища полягала в самому Куїнджі, в його феноменальності, особистій, вродженій оригінальності… його геній міг працювати тільки над чимось ще невідомим людству, не вимріяним жодним художником до нього».
Ілля Рєпін.
«… Як узяла я того «Кобзаря» в руки, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі і прозу (там же він і про художників пише!), так, як ото старі люди кажуть, наче мені хто дання дав, наче ото дроком напоїв та ще й чисто розведеним! І я мов зрочилась!.. От як засіло мені в голову те велике слово художник! І як його вдіяти, і що вдіяти, щоб носити заслужено те велике слово?!»
Катерина Білокур
«Коли на світі появляється істинний геній, то узнати його можна хоч би по тому, що всі тупоголові об`єднаються в боротьбі проти нього»
Джонатан Сфівт
More...
Мій замовник (Бог) не поспішає
«Це буде подібно лісу. М`яке світло литиметься через віконні пройоми, розміщені на різній висоті так, що вам буде здаватися, що це світять зірки…»
«… Ікона… велика, чудова, вражає подивом розум; подібної ми й перед тим не бачили і пізніше ніколи не оглядали… багато бачив (ікон), почавши з грецьких країн до цих місць і звідтіля до Москви, проте ніколи не траплялося подібного чи хоч рівного цьому (образові)»
Павло Алеппський (Халебський)
«Він першим зустрічав ранковий туман нового і довгого дня в історії світу під єдиним знаменом чистого мистецтва».
Шедевр кристалізується часом.
Весна – це завжди пробудження, відродження. Це юність, оновлення, яскравість і невмирущість. Весна – це життя.