Поезія (6)

"Поезія наповнена часом…

Часом, бентежить найсокровенніше чуття людської сутності, тоді тобі хочеться розчинитись у всесвіті слів, думок, літер… тих, що виринають нізвідки та зникають внікуди, в  неіснуючі рамки розуміння світу того, котрий до болю стає прозаїчним кидаючи на призволяще риму…."

Світлана Кедик

 

Вівторок, 23 березня 2021 21:18

Черепки

Додала

В шматочках ламаних кераміки

згорає погляд гончаря…

В.К.

Вівторок, 23 березня 2021 21:12

Мальований глечик

Додала

… А квіти на глечику, певно, святі.

В. К.

Вівторок, 23 березня 2021 21:07

Анатомія глека

Додала

Ми всі належимо до глини,

а час –  гончар, наш майстер душ…

В.К.

Неділя, 16 грудня 2018 09:10

Сніжки

Додала

Можливо, сміх бентежних каруселей

небесних мрій у проміжку зими,

зійшов сніжками на оселю де

двоє в купелі весни блукають

парою.

Неділя, 06 грудня 2015 14:43

Міжсезоння

Додала

Така знекровлена… На рушнику лиш чорне.

Як заткана –  знеболена рілля.

Усе мовчить і в павутину горне

Безмежжя холоду й свавілля.

Субота, 28 листопада 2015 10:45

Свічка Життя

Додала

Запалюю свічку.

Ти, тільки не задмухай.