Особистості (162)

Цю вродливу, завжди стриману і уважну до людей жінку в Закарпатті добре знать майже всі поети, композитори, видавці, шанувальники поетичного слова… Маріанна Салай-Пак – член Національної спілки письменників України та член Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини». До поціновувачів її 150 ліричних пісень, які звучали  на столичній сцені палацу «Україна» та на численних мистецьких форумах в Туреччині, Фінляндії, Німеччині, Франції, Угорщині та інших європейських країнах долучилися сотні людей. З 2009-го року Маріанна Йосипівна незмінний керівник Ужгородського районного осередку МАЛІЖ. Очільник літературного гуртка «Первоцвіт». За ці роки, разом із своїми вихованцями вони впорядкували і видали 7 збірок дитячої творчості.

5 вересня виповнюється 115 років з дня народження надзвичайно талановитого прозаїка о.Юрія Станинця. У 40х роках його повість про динамічне тогочасне життя на Закарпатті «Юра Чорний» було справжнім бестселером. Однією з причин популярності серед читачів була налаштованість на оптимізм, на активну дію. Його персонажі – сільські юнаки й дівчати – описані як освічені, сильні духом патріоти свого краю. Таким був і сам автор попри репресії з боку мадярсько-фашистського, а потім радянського режимів. Після 47 року на згадку його прізвища була накладена негласна заборона.  Через 40 років про нього, найпопулярнішого прозаїка вже ніхто з молоді не знав. А повернення його в літературу й суспільну свідомість відбувалося завдяки випадковості.

Вона живий свідок двох історичних епох. Часом жартуючи каже: «Занадто довго живу на цім світі, багато чого бачила і пережила». Їй зараз – 87. Виглядає молодо. Жвава, рухлива, енергійна. Коротка стрижка русявого волосся. Вродливе вольове жіноче обличчя. Блакитні, як озерця її очі. Не по роках тендітна, спортивної осанки і легкої ходи.

Запам’яталася його легка, трохи збентежена посмішка, коли розповідав про себе. Народився у мальовничих Карпатах. Змалку слухав шепіт смерековий, пив водицю із потічків, що стікали з відрогів Чорної Гори. Із зелених полонин вловлював трембіти клич. І вітер-чародій на струнах-вітах награвав йому у Виноградові чарівні мелодії. В урочищах Дубки, Теплиця, Виннички збирав гриби, заготовляв лікарські трави, знімав цілющі ягоди і дички. Влітку купався і засмагав на берегах річок Тиси та Боржави. Як у кожній сім’ї радісно зустрічали різдвяні свята, пасхальні дні, купальські переходи. І завжди в родині лунала пісня, коли за дружнім столом збиралися всією сім’єю Січ.

Коли на вулиці Борканюка, 11/1 у Виноградові Мартуся Товт придбала двоповерхове приміщення, одразу визначилася: перший поверх відведе під магазин народних промислів «Чарівна голка - Varázstü». Тут розміщатиме витвори майстрів ручної роботи – керамічні вироби – кухлі, глечики, тарелі, напільні вази; різними техніками вишивані речі – серветки, скатертини, рушники, килимки, картини, домашні обереги з біблійними висловлюваннями…

За роботою не відчув як пролетів міленіум. Людство переступило рубікон другого тисячоліття, століття і початок нового віку. Вечоріло. З Білок Петро Іванович повертався у Виноградово. Дорога була неблизькою, часу для роздумів вистачало. Аби їхалося веселіше у машині включив магнітофон. За кермом легкового автомобіля не  перший рік та  до дорожніх знаків завжди дуже уважний. Траса, як відкрита книга. Живе безперервним рухом транспортних засобів. Не дає можливості водіям розслабитися, від кожного вимагає постійної уважності.

Вона довго зберігала цього листа, адресованого їй (Чепинець Олені Іванівні, дівоче прізвище Сливка) у Виноградово, вулиця Ардовецька, 106 польським офіцером Збишеком Ліщінським.

Неділя, 20 червня 2021 09:29

Любила і чекала все життя…

Додала

Це було 9 років тому. Із своїми вихованцями – маліжанами збиралися в поїздку на Міжгірщину, де мали приймати участь у Міжнародному фестивалі обдарованої юні України та сусідніх і дальніх зарубіжних країн «Рекітське сузір’я». З підліткового кабінету мала взяти довідку про стан здоров’я кожного з учасників поїздки. Доки завідуюча кабінетом Ганна Іванівна Качало робила виборку по школах, я уважно стежила за її роботою.

Середа, 09 червня 2021 19:48

Своїм батьком пишалися сини

Додала

Живемо в одному мікрорайоні, що носить назву князя Федора Корятовича. Та життя нас зводить не часто. Однак, коли випадає така нагода, ніколи не оминаю подружжя Кедюличів. Не давно Богдан Іванович відмітив своє 85-ліття. З дружиною Іриною Михайлівною у родинному колі відсвяткували діамантове весілля. Шістдесят спільно прожитих у парі років. Але і досі між ними пломеніє щира повага, турбота і прив’язаність один до одного…Цікаве і змістовне життя за плечима Богдана Івановича…

В останню суботу весняного місяця,29 травня,  на вказану у афішах годину, у Виноградові, на міську вулицю Олени Гандери, 7, де зараз розташована виставкова зала «ІМПАСТО», групами і поодинці стікались люди. Прямували вони на персональну виставку художніх творів Федора Сільваші.

Сторінка 1 із 12