Авторська проза (30)

Четвер, 14 березня 2019 16:24

Альфа й Омега

Додала

…ще ненароджена мрія живе в утробі. Живе і марить дотиком до реальності. До занурення, до пірнання у глибокий світ людськості. Але де його знайти?...

Понеділок, 21 січня 2019 19:41

Поза зоною

Додала

Зникла задума манила мороком.

Білим мороком сповненим снігу.

Снігова пітьма ховала ще незвичну, але таку дорогу весну – хотілося щирості. 

Вівторок, 08 січня 2019 15:16

Зірка

Додала

Різдво малює візерунки спокою. Щодня.

Щодня незалежно від заметілі за вікном, чи дощу настає тепло нової доби, тої самої Зірки, яка споконвіку осяює шлях виміряний часом. І коли мені зауважують парою тисяч я мовчки усміхаюсь, бо добре знаю –  релігія спокутує мовчання.

Понеділок, 03 грудня 2018 11:28

На дні

Додала

Біль у спині аж надто відчутно подразнює мозок. В голові гудить, пече, стискає. Я прикладаю до скроні спокій. Він зменшує ризик інсульту душі, яка загубилась в капілярах тіла й до найтонших нервових закінчень тіпає серце.

Вівторок, 27 листопада 2018 20:50

Відпочиваєте? Ні, просто думаю…

Додала

Ні.

Не хочу.

Не буду.

Не можу.

Мушу?

Ні.

Хочу.

Буду.

Можу.

Не мушу!

П'ятниця, 02 листопада 2018 19:21

Нарада у ванні

Додала

Ванна збовтує вечірні години краплями вологи. І хто б міг подумати, що вода може заспокоювати. Чи то випиваєш її, чи занурюєшся у неї ефект однаковий – насолода.

Понеділок, 08 жовтня 2018 19:06

Купіль

Додала

Сьогодні не спати. Ця ніч народжена днем для пристрасті.

Четвер, 04 жовтня 2018 18:42

ЕГО

Додала

Бачиш як воно – Ти мовчки сидиш на своєму камені Абсолюту і споглядаєш, як МИ тут будуємо своє особисте Пекло, тут –  прямісінько посеред Раю.

Понеділок, 24 вересня 2018 10:32

Пробач

Додала

Мало змісту для буденної порожнечі. Тисячоліття ідей плюндрують суть життя. І вже не творіння і вже не творець, а звичайна людина, навіть вже не вінець.

П'ятниця, 07 вересня 2018 18:40

крізь плин спокою

Додала

Тиха,  оманлива ніч засопіла на моїх оголених колінах. Обійняла пасмами сну і вирієм мрій, крізь плин спокою,  повела  краплями дощу у мерехтіння зірок.

Сторінка 1 із 3