Авторська проза (27)

Понеділок, 29 серпня 2016 18:35

На межі

Додала

У паводку бентежного зізнання  здійнявши вир і круговерть… життів тоді, як небо розривалось від пізнання ідей людських у всесвіті миттєвостей і мрій.

П'ятниця, 20 травня 2016 10:19

ЧЕРГА

Додав

Ідея "Українського письменника" видати прозу Васила Горвата підштовхнула до аудиту чи  що. Серед друкописів натрапив на текст, написаний давно-давно, у минулому тисячолітті, за позаминулої епохи.

Субота, 28 листопада 2015 10:15

Коли приходить Осінь

Додала

– Чому Ти завжди малюєш листя жовтим?

– Я не малюю, а розпорскую – перебовтаю фарби: жовту, червону та коричневу, закручуся-заверчуся вихором... А насправді, я просто люблю. І не дивно, що мені хочеться одягнути Її у золоті шати нестримного почуття.

– То Твої почуття багряно-жовті?

– Жовтогарячі...

П'ятниця, 06 листопада 2015 18:57

Володарка

Додала

Хочеться тиші і спокою…

Не чіпай мене, йди собі.

Вівторок, 13 жовтня 2015 19:39

Сіон Духу Твого – во Ім’я Отця

Додала

І Сину покланяючись здираючи нескориму долю із рук життя, через пекло та в Рай. На колінах, повзком за маревом снаги без крові і жаги смерті, але – ВОЛІ. Волі від себе, від болю, від долі… усвідомлення призначення свого і безвиході змінити ціль буденності на заміну … на заміну…

Якщо ти хочеш змінити світ, то починай із себе. Проста істина.

Безліч риторичних питань відповіді на які не дають вільного видиху  – минулося, все добре. Але за час минання проблеми, що живе у власному тобі, свідомість  дивним чином викарбовує слід в історії… а тоді, десь, колись, потім… хтось надумає створити пам’ятник загиблим героям   Української Національно-визвольної боротьби від кримінальної окупації.

Середа, 15 липня 2015 20:27

Чат з Богом

Додала

«Всупереч усім законам Любові на моїх руках щойно перестало битись ще одне серце…

Але не це Мене вбило. Мене вбив погляд заплаканої жінки. Виявляється, люди плачуть. А Я і не знав. Я думав, що у Моїй Абсолютності немає нічого окрім сміху, вдоволення, радості і щастя.

П'ятниця, 22 травня 2015 00:00

З Тобою

Додала

Я сьогодні з’їхала з глузду, і вчора, і завтра…

Невиліковна суть бентежності зриває останній дах  з моєї непоголеної голови. Дивна абстракція світу тече крізь плин віків… просто хочеться плакати.

Неділя, 05 квітня 2015 00:00

Одкровення

Додала

Роздираючи плоть Мого Імені у Феміді думок земних потрясінь без часу у миті безвимірній глаголить Дитя:

Сторінка 2 із 2