П'ятниця, 01 березня 2019 18:04

… цілунок вдоволення або "Весна 2019"

Між усім іншим: мама, сестра, дружина, бабуся, подруга… з десяток посад та жодна не є вакантною  на підприємстві типу «Сімя».

Опубліковано в Імпасто

Виноградів приймає ВЕСНУ 2019 у виставковій залі ІМПАСТО.

Живопис, графіка, жінки, квіти... -  рапсодія нещоденної буденності.

1 березня виноградівці та гості міста почують витончені барви жіночої душі і не тільки...

Приходьте. Початок о 15:00 к.ч.

 

Опубліковано в Імпасто
Субота, 23 лютого 2019 07:19

«ТАК, ВОГОНЬ – МОЯ СТИХІЯ!»

 

(Яношу Рейті – 70!).

У нього пристрасна, гаряча натура в малярстві. Хоча, іноді хмаринка сумовитості вкриє обличчя, і тоді Янош поринає в задуму, занурюється у спогади про минуле, бо ж є що пригадати… А коли веселий, тоді іскринки витанцьовують в очах і настрій вогнистий передається оточуючим. Вогники в очах, та вогонь душі…

Шандор Петефі влучно мовив:

«Так, вогонь – моя стихія!

Мерз не раз я, та одначе

Замерзало бідне тіло,

А душа була гаряча».

*вірш «Вогонь» (переклад з угорської Л. Первомайського).

Опубліковано в Мистецька скриня

Термін «закарпатська школа живопису» міцно увійшов до лексичного арсеналу сучасних критиків та мистецтвознавців. Особлива аура європейськості і високого професіоналізму означує цю регіональну школу. Європейська художня академічна освіта для закарпатських митців була нормою, а найближче до Закарпаття були Будапешт, Відень, Прага, Мюнхен і навіть Париж.

Опубліковано в Особистості

Було багато подертих полотен і кілограми стертої фарби, були розчарування та незадоволення, але зараз цього художника можна назвати успішним, сучасним, роботи якого отримують лише схвальні, теплі відгуки. Сам художник може сказати, що основний етап його становлення відбувся, але він ніколи не стане втішатися тим чого досяг.

Опубліковано в Імпасто
Понеділок, 21 січня 2019 19:41

Поза зоною

Зникла задума манила мороком.

Білим мороком сповненим снігу.

Снігова пітьма ховала ще незвичну, але таку дорогу весну – хотілося щирості. 

Опубліковано в Авторська проза

Виноградівський живописець з персональною виставкою в ІМПАСТО

Опубліковано в Імпасто

Автором історичної поеми «Батуринський шлях» є Віра Григорівна Фесенко. Народилася 30 березня 1947 року у славнозвісному Конотопі Сумської області. По розподілу випускників Сімферопольського університету поїхала вчителювати на Міжгірщину.

Опубліковано в Рецензія
Середа, 09 січня 2019 08:17

Святий Йосип і святий Антоній

Ці дві скульптури я реставрувала декілька місяців тому. Вони належать римо-католицькій церкві, що знаходиться в селі Фанчиково. Скульптури із гіпсу. Одна близько метра, інша трішки менша. Про їхній вік можна лише здогадуватися, але це далеко не теперішнього часу роботи. Зі зворотної сторони скульптури св. Йосипа є карбування «M. Depose Budapest». Як підказує гугл, в перекладі з французької це означає «модель зареєстрована Будапешт» і є товарним знаком. Не брендом, а саме знаком, що підтверджує свого роду «сертифікацію» товару.

Опубліковано в Мистецька скриня
Вівторок, 08 січня 2019 15:16

Зірка

Різдво малює візерунки спокою. Щодня.

Щодня незалежно від заметілі за вікном, чи дощу настає тепло нової доби, тої самої Зірки, яка споконвіку осяює шлях виміряний часом. І коли мені зауважують парою тисяч я мовчки усміхаюсь, бо добре знаю –  релігія спокутує мовчання.

Опубліковано в Авторська проза