Таємниця темної кімнати або як я зустрічав кінець світу
Жив був хлопчик з шикарним радянським фотоапаратом, хо-ча вірніше буде сказати: жив був хлопчик і подарували йому одного дня шикарний фотоапарат «Смена-7» і він ним фотографував, чи то зображував красу цього світу на своїх фото. Зображував довго, дуже довго, ще з 12-ти років, коли перед сном йому начитували казку про кольорові слайди.
«Виноградівські пацьорки в особистостях» – Діана Добош
Жіноча сумочка – не розкіш, а необхідний предмет гардеробу. Завжди знайдуться причини, аби купити ще одну. Звісно, готові, тим більше брендові сумочки, красиві. Але хіба їх можна прирівняти з однією пошитою та оздобленою власними руками?
Магія світла і лінзи
Cвітло, проходить крізь маленький отвір в віконних віконницях, малює на стіні той пейзаж, який видно надворі. Зображення виходить перевернутим і дуже тьмяним, але відтворює натуру без спотворень. В кімнату в цей час заходить художник та змальовує картинку зі стінки. Тільки подумати, але то є прототип першої фотографії.
«Виноградівські пацьорки» в особистостях – Наталія Керечанин
Загадка:
Бісером щастя падає – сиплеться без упину ніжність, тепло, довершеність – мріями у торбину?
Правильно – Наталія Керечанин.
«Виноградівські пацьорки» в особистостях – Андріана Ромушка (Горват)
Що ж, «Виноградівські пацьорки» стартувавши першої суботи Червня та впродовж усього місяця радували містян суботніми забавами через творчу діяльність учасників. Ярмарка пройшла, спогади лишились. Творче піднесення набрало свого апогею і певно більше у споглядачів, бо принаймні мені, хочеться знову прийти в пасаж між вулицями Шевченка та Миру, і застати там приємних жіночок, котрі з захопленням діляться своїми витворами. І як жартуючи каже Оля Гал – «Девочки, улыбаемся и машем, улыбаемся и машем».
Чорна гора
Древнє місто Виноградів, розкинулось в долині, що оточена з усіх сторін могутніми кам’яними велетами. Куди не глянь усюди гори, свідки минувшини, «лицарі» на сторожі миру і спокою краю! В самому ж центрі одиноко стоїть Чорна гора – місцева красуня.
"Риболовля – захоплення і спорт" повністю підтримує принцип "спіймав – відпусти"
Рибна ловля, в наш час – один з найбільш масових та захопливих видів спорту. Вона об’єднує людей різного віку, різного роду занять, допомагаючи близькому спілкуванню людини з природою.
День рибалки в Україні святкують у другу неділю липня, всесвітній день рибальства – 27 червня.
До одного з любителів половити рибку навідалась в гості.
«Творець творить щоб жити» – Валерій Дьордяк
Хустське народне творче об’єднання «Митець Верховини» створено у березні 1964 року групою молодих художників: Ю. Герц, А.Кидора, Я Пашко, І. Калинич, Н. Герц, і. Гайду, П. Кляп, М. Гаврило.
Ці люди поставили собі за мету об’єднати професійних, самодіяльних художників та талановитих майстрів для пропаганди образотворчого мистецтва, традицій і самобутності рідного краю.
За чашкою кави з Надією Любка
…Ви бачили, як море фосфорить?
І на доріжці місячній так хочеться погратись.
Не бачили? Мені вас трохи жаль…
Бо те, що втрачене, не може повертатись…
Пошук власного стилю або пленер по-Виноградівськи
Нещодавно, протягом трьох днів, на базі розважально-готельного комплексу «Чорна гора», що в урочищі «Виннички», проходив пленер художників. На запрошення голови творчого об’єднання «Мистецька Угоча» Карла Керечанина, приїхав і заслужений художник України Степан Шолтес. Малювали з усіма Федор Сільваші, Іван Токач, Іван Гецко, Василь Вовчок.
Подивитися пейзажні етюди художників поїхали і ми втрьох: Валентина Костьо, Олег Ільчин ну, і я – Світлана Кедик.