Оточуючий світ з присмаком полуниці розірвав ранок зливою – червень. Розмахом у півгодини, кличем через день, намалював бажання минулого колами стиглості – смачно, соковито, терпко, часом кисло, але приємно.

Полюбити графіку здатен кожен, як митець, так і глядач. Уже лише за те, що різноманітність її форм вражає. Засоби, здавалося б, звичайні: папір, олівець, вуглина, туш, маркер, акварель…

Виставкова зала ІМПАСТО відкриває чергову виставку. Запрошуємо до відвідування.

Перевертні одиноких задум методом спокою втілюють бажання без частки «не».

Ім'я на стіні

Проходять мимо люди, люди,

тумани, сирість і дощі,

Христос, апостоли і Будда,

учені, п'яниці, бомжі…

Коли чай застигає у склянці, а столик  упівніч жене останні краплі вологи, засинаючи, ти з осердя денного тепла напівсвідомо вимикаєш лампу чуттєвості – спиш.

До 1946 року – Нодь Полад – розташована на Закарпатській рівнині на відстані 35 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Вілок. Перша письмова згадка 1420 року.

Червень завершив свою тріумфальну ходу, завершив писати полотно густою олійно-маслянистою фарбою, і втишився своїм шедевром. Ще б пак! Палітра прогиналася від соковитості і стиглості вишневого краплаку, що розпеченою вулканічною лавою спливав у басейн помаранчевого сонця.

Закарпатська школа живопису творилася багато років. Сусідство області з багатьма державами сприяло тісному спілкуванню людей. Особливо можна прослідкувати взаємовплив течій та напрямків у живописі. Багато художників Закарпаття вчилися початкам академічного живопису в закладах Європи.

Поки весна травневим сонцем ліпить надію на літо, ми, після кількаденного дощу, їдемо до Хуста.