Зникла задума манила мороком.

Білим мороком сповненим снігу.

Снігова пітьма ховала ще незвичну, але таку дорогу весну – хотілося щирості. 

Напередодні Дня Святого Миколая юні читачі Виноградівщини, шанувальники дитячої поезії і прози, поціновувачі чарівного пензлика отримали чудовий подарунок – за підтримки Виноградівської міської ради накладом у 100 примірників вийшов у світ четвертий випуск альманаху дитячої творчості «Дарунок дитячих сердець».

Щороку її вихованці дебютують на фестивалях МАЛІЖан «Рекітське сузір’я», що проводяться на Міжгірщині. Новими творами вони постійно дивують слухачів.

Біль у спині аж надто відчутно подразнює мозок. В голові гудить, пече, стискає. Я прикладаю до скроні спокій. Він зменшує ризик інсульту душі, яка загубилась в капілярах тіла й до найтонших нервових закінчень тіпає серце.

Ні.

Не хочу.

Не буду.

Не можу.

Мушу?

Ні.

Хочу.

Буду.

Можу.

Не мушу!

З приводу презентації книжки «Щасливою бути – це доля» Юлії Драгун

"Книга Юлії Драгун "Щасливою бути - це доля" - без сумніву вершина творчості відомої закарпатської письменниці, етнопедагога, поетеси, на чиї тексти написано десятки пісень" - говориться в анонсі до видання. Очевидно, що для цих слів були підстави. І аналіз твору допоможе нам краще зрозуміти зміст і особливості твору.

З шкільної парти почав писати вірші. Вчителька рідної мови та літератури не оцінила дитячого таланту, першої проби його пера. Після розмови з нею на душі залишився гіркий осадок. Однак писати не переставав.

Ванна збовтує вечірні години краплями вологи. І хто б міг подумати, що вода може заспокоювати. Чи то випиваєш її, чи занурюєшся у неї ефект однаковий – насолода.

"добре сказав я
ось я
беріть"
(В. Горват)

«…І ти хотів би кричати а тільки хихикаєш бридко

І ти хотів би перетнути каламутну ріку

А лише масажуєш коліно яке огортає звичка»