Це подяка батькам, вчителям, рідній школі
Солодкий щем охоплює Станіслава Аржевітіна, коли з Києва вирушає на Закарпаття, у Верхню Тереблянщину. Тут свої води несе невгамовна порожиста Колочавка, а в далині синіють верхи гір Боярського хребта, Горба, Дервайки, Тисової, Стримби, Стременош, Красна, Роза…
я не приходжу туди де мене не чекають
Про цілу поетичну книжку Ірини (а це саме книжка, а не збірка), можна в загальному сказати словами однієї з її поезій: "про таке не прийнято вголос".
Із чужини думками лине на Вкраїну
Мамо, не плач. Я повернуся весною...
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Його природнім даром було слово і перо
Життєвий і творчий шлях Івана Драгуського був яскравим, насиченим, але досить коротким. Прожив неповних 33. За час, відведний долею зробив багато корисного і доброго. Окремі свої задуми зумів втілити, реалізувати і внести в життя.
Графічна мапа творчості
В останній день жовтня у Хустській міській картинній галереї відкрилася виставка «Графіка». Учасниками стали дев’ять авторів з Виноградівщини: Олександр Маринич, Маргарита Тегзе, Діана Добош-Брода, Альона Стасюк, Валерія Чука, Любов Шпак, Маріанна Гаврило, Валентина Костьо та Марія Ковач з Хуста.
Відомі постаті Виноградівщини. Листопад
Листопад дарує Виноградівщині щонайменше п’ять дат, котрі по своїй суті так, чи інакше відкривають імена вже відомих людей:
Марія Федорівна Логутова – в минулому голова районної організації Спілки жінок України, Почесна громадянка м. Виноградів;
Дмитро Миколайович Попович – український педагог, письменник, поет, громадський і церковний діяч;
Михайло Михайлович Чухран – гуморист, письменник;
Ярослав Іванович Кібелбек – директор державного підприємства “Виноградівське лісове господарство»;
Ольга Михайлівна Гал – художник декоративно-прикладного мистецтва.
Це невмирущий дух мого народу
В один із розділів шкільної навчальної програми входить література рідного краю. Вивчається на уроках української літератури і в центрі уваги школярів завжди опиняються найрідкісніші, найцінніші і найкращі надбання літераторів рідного краю.
З фронтових доріг не повернулися, а перейшли в безсмертя
Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.
Торік, 11 листопада, в Парижі світова громадськість відзначала 100-річчя завершення Першої світової війни. На 11 годину дня сюди зібралось 70 керівників держав, щоб вшанувати світлу пам'ять десяти мільйонів полеглих.
Той дотик вічності з дитячих літ
Побудь, мій Боже, отут зі мною,
У цьому полі, у розпал бою.
Серед руїни і серед краху
Не дай пізнати глибини страху.
Не дай упасти в зневіру й розпач
І побратимам розбігтись в розтіч.
Побудь, мій Боже, отут між нами
Думкою батька, сльозою мами.
Сестри любов’ю, брата плечима,
Чеканням милої, її очима
Побудь, мій Боже, побудь…
(Молитва воїна)
У полоні часу
Авторкою нового літературно-художнього видання «У полоні часу», яке недавно вийшло з друку, у видавництві «Гражда» в Ужгороді, (саме видавництво недавно відзначило своє 25-річчя від дня заснування) є Віра Фесенко.