Цикл поезій

Коли прийдуть, коли зацвітуть

латками синіми весни…

Одразу сім, одразу десять,

а проліски – благая вість

стежки протоптані залишать

для великодніх писанок.

Карантинні реалії змінюють нас та звичний ритм життя, додають нових відчуттів і вражень, вчать жити по-новому. Ні, це не політичне гасло.

«Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього». Історична розвідка Ювал Ной Харарі, приголомшить Тебе неочікуваними й сміливими припущеннями. Як анонсує сам видавець («Клуб сімейного дозвілля») у книжці  Ти не знайдеш нудної хронології та сухих дат…

На моєму столі лежить книга, яку боязко  почати читати.

Але варто почати, зізнаюсь, як потік простого та усвідомленого викладу за історичними подіями, веде сторінками  перегортаючи листок за листком. Власне, призма стороннього, проте особистісного зору, присутня впродовж усього по-своєму епохального зібрання історично-краєзнавчих нарисів  «Виноградів –  моє місто» зовсім не істориком  Іваном Біланчуком.

Присмак насиченої серцевої недостатності, у повній мірі і дуже достатньо відригував минулий день…

… і якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курси вами:

– Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими.

Ліна Костенко

11 березня Виноградівська центральна районна бібліотека приймала творчого гостя – Володимира Шовкошитного.

Письменник, перекладач, кіносценарист, видавець, громадський і політичний діяч, доктор філософії, професор кафедри політології Міжнародної Кадрової Академії…

«…Кожен чоловік повинен мати на землі куточок, де б жило його серце, а згодом і пам’ять по нім» (життєве кредо Федора Потушняка – 27.02.1910 – 12.02.1960).

Зими нема в печерах старих кромі́шних,

нема її на полях, горбах і вежах.

А всіх, що минули, у всіх колишніх

у паспортах позначка про виїзд за межі.

Колись село називалося Вишнім Шардом. Стало своєрідним  «Бермудським трикутником». Тут сходилися  Хустський, Іршавський та Виноградівський райони.