Світлана Кедик

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та доб-ріша, ніж куплена –  певно думала Наталія, коли вирішила цим зайнятись.

«3 кілограми 500 грам щастя» у минулому номері, сподіваюсь, втішили і Вашу батьківську душу. А цього разу, як і обіцяла передаю розмову з завідувачем пологового відділення Виноградівської РЛ – Ольгою Сіладі.

Ну, не можу не зауважити  випадок про   який  усі ми почули в ТСН  - медикам не вдалося  врятувати ні матір ні її п’яту новонароджену  дитину. Трагедія сталася на Тячівщині.   Слідчі  прокуратури підозрюють лікарів  у неналежному виконанні професійних обов’язків. 

П'ятниця, 20 червня 2014 00:00

3 кілограми 500 грам щастя

Якщо маленькі пенсії та зарплати в конвертах нікого в Україні не дивують, а питаннями екології та вступом до вищих навчальних закладів цікавляться не всі й не кожного дня, то хворіють і лікуються практично всі громадяни. Пересічний українець на своєму гіркому досвіді знає, що значить лікуватися в Україні. В медичних закладах ліків не вистачає, харчування поганеньке, обладнання – якщо є – то часто застаріле.

Ото проходиш вулицями, наче ступаєш на Святу Землю. І, Господи, як же хочеться, аби вона дійсно була свята і очищена  від політичного бруду. Важко дивитись на  стовбури дерев, стовпи прошиті кулями, справжніми кулями, якими вбивають людей. Дивний парадокс мирного часу, а може очищення?

П'ятниця, 13 червня 2014 00:00

Роберт Тіводор, Рок-музика і Я...

Темний підвал будинку побуту 7 числа Червня місяця вмістив у собі пооцінювачів  рок-музики. І зовсім нічого, що пахло цвіллю, що оголені від штукатурки стіни дихали холодом. Але люди жили, саме жили, бо рок-музикою треба жити. 

«Виноградівські пацьорки або мистецтво на мамочках» – це вже в процесі нашої розмови усміхаючись зауважили дівчата. І зовсім нічого дивного, що замість того аби сходити в салон краси зайвий раз, чи зайнятись, як зараз модно казати, шопінгом, жіночки бавляться пацьорками.

 

Завершується 2013-2014 навчальний рік, та не у всіх учнів району завершується навчання. І це стосується не лише випускників, попереду в яких іспити, тести, співбесіди, екзамени, а й вихованців Малої академії наук Виноградівського районного центру позашкільної роботи з дітьми.

Виноградівський геріатричний пансіонат побудований у 1987 році. Розрахований на 240 осіб. Зараз там проживає 206 стареньких, одиноких, інвалідів, хворих… людей з усієї області.

У нас 4-х разове харчування – розказує Степан Петрович Керечан, керівник закладу, котрий ось уже 42 роки, як займає цю посаду. Прослідковуючи його  слова виглядає все так:

П'ятниця, 23 травня 2014 00:00

Майстер прихованих ліній

Кожне відкриття виставки, якщо визначити одним словом – це яскравість. Не святкова і збуджена, як зазвичай, а яскравість з чітким, чистим, хвилюючим трепетом.

П'ятниця, 30 травня 2014 00:00

Объять необъятное

Що ж, Шандор Зіхерман  потрапивши в Україну цими днями (власне,  до Виноградова), відкрив свою ювілейну виставку. Нічого особливого, то є звичайний художник, може, трішки ненормальний, і це лише тому, що норма для нього то є шаблон, а життя під трафарет не цікаве, адже, як каже сам герой – «Не всі ненормальні – генії, але і не всі генії – ненормальні».