
Світлана Кедик
Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком книга жіночих одкровень «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.
Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...
Поза зоною
Зникла задума манила мороком.
Білим мороком сповненим снігу.
Снігова пітьма ховала ще незвичну, але таку дорогу весну – хотілося щирості.
Олександр Шандор в Імпасто: "У пошуках"
Зірка
Різдво малює візерунки спокою. Щодня.
Щодня незалежно від заметілі за вікном, чи дощу настає тепло нової доби, тої самої Зірки, яка споконвіку осяює шлях виміряний часом. І коли мені зауважують парою тисяч я мовчки усміхаюсь, бо добре знаю – релігія спокутує мовчання.
Доторкнись до історії рідного краю
Імпасто запрошує відвідати виставку стародавніх народних костюмів та речей домашнього вжитку з приватної колекції Ірини Турцанаш.
Відкриття 23 грудня о 14:00 к.ч.
Сніжки
Можливо, сміх бентежних каруселей
небесних мрій у проміжку зими,
зійшов сніжками на оселю де
двоє в купелі весни блукають
парою.
На дні
Біль у спині аж надто відчутно подразнює мозок. В голові гудить, пече, стискає. Я прикладаю до скроні спокій. Він зменшує ризик інсульту душі, яка загубилась в капілярах тіла й до найтонших нервових закінчень тіпає серце.
Відпочиваєте? Ні, просто думаю…
Виставка Анатолія Сакалоша
Виставкова зала ІМПАСТО вчергове запрошує на відкриття мистецької виставки.
На цей раз репрезентує художника Анатолія Сакалоша.
Захід відбудеться 14 листопада 2018р.
16:00 к.ч.
Нарада у ванні
Ванна збовтує вечірні години краплями вологи. І хто б міг подумати, що вода може заспокоювати. Чи то випиваєш її, чи занурюєшся у неї ефект однаковий – насолода.
Відкриті очі мертвих канонірів
«…І ти хотів би кричати а тільки хихикаєш бридко
І ти хотів би перетнути каламутну ріку
А лише масажуєш коліно яке огортає звичка»