Валентина Костьо
Малювати почала в 2008 році. Самотужки опанувала техніку живопису. Першими були роботи на склі. Згодом почала малювати на картоні, полотні мастихіном. Працюю в техніці графіки, акварелі, настінного розпису, ілюстрації художніх творів, карикатури, художньої вишивки. Перша персональна виставка відбулася в замку Паланок м.Мукачево в 2009 році; 2010р. – персональна виставка в м.Хуст, галерея «Митець Верховини»; 2012р. – м.Виноградів арт-кафе «Helena». Брала участь у колективних виставках і мистецьких фестивалях м.Виноградів, м.Ужгород, галерея с.Пийтерфолво Виноградівського району. Дві роботи експонувалися в м.Київ. У 2009 році написала перші казки і колискові для дітей. У 2011 році вийшла друком перша збірочка поетичних оповідок «Намистинки», яку сама ілюструвала. У 2013 році виходить друком українською та російською мовами збірка казок для дітей «Відчуття щастя». У творчому доробку – поетичні твори, оповідання, гуморески...
Страсті Христові
«… Ікона… велика, чудова, вражає подивом розум; подібної ми й перед тим не бачили і пізніше ніколи не оглядали… багато бачив (ікон), почавши з грецьких країн до цих місць і звідтіля до Москви, проте ніколи не траплялося подібного чи хоч рівного цьому (образові)»
Павло Алеппський (Халебський)
Ботічелівська весна
«Він першим зустрічав ранковий туман нового і довгого дня в історії світу під єдиним знаменом чистого мистецтва».
Сукні без дам
Коли бракне часу охопити те, що з`являється в сучасній літературі – читаю антологію. Збірка «Сама» зібрала п`ятдесят п`ять сучасних київських поетес від 60-тих до сьогодення.
Напередодні бачила війну
Напередодні бачила війну.
Не пам`ятаючи зліталися прокляття
На зраджену, покинуту, сумну
Країну непорочного зачаття.
З теплотою в серці
У виставковому залі Імпасто закінчилася виставка дитячих робіт «Захиснику Вітчизни». Зібрані малюнки з ініціативи відділу освіти передалися до військової частини міста.
Весна ІІІ тисячоліття до н.є.
Шедевр кристалізується часом.
Весна – це завжди пробудження, відродження. Це юність, оновлення, яскравість і невмирущість. Весна – це життя.
Розстріляним
Розстріляні…
В краю чужому. Ні, не в чужому – це країна наша
суцільна і суспільна, незалежна і найкраща.
А й бо чи знає ще хтось, окрім матерів
розстріляних, через розстріляних синів,
як помирати біля ям, могил.
Сонечко без промінців, або від скептицизму до сліз
Не частими є виставки дитячих робіт у виставкових залах. Але ІМПАСТО – виключення. В березні місяці виставкова зала заповнилася малюнками дітей зі шкіл міста і району. Це більше ста робіт. Більше ста історій…
Ти падав в небо…
Живі стояли побратими –
Від кулі ти втекти не встиг.
Вуста лишилися німими,
Перекосивши сотню лих.
Две спички
Из коробка выбрали две спички. Чиркнув о серный бок коробка, одна спичка вспыхнула огнем. Незажженная спичка встревожилась:
– Ты догораешь, дорогая!