Марія Конкіна

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Жвава підготовка до різдвяних свят повністю захопила і поглинула вихованців дитбудинку №3 з фізичними вадами здоров’я.

З небувалим успіхом у Виноградівському греко-католицькому Успенському храмі пройшов святковий різдвяний концерт хору хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи.

…Палю цигарки. Безперервно. Пробач.

Хоч вогник в ночі – це для снайпера щастя.

Розплавлена «градом» четверта доба,

Очистила душу вогненним причастям.

Ще так не молився. Ще так не хотів

Я жити. До тебе. А інше все тлінне.

Ця талановита жінка проживає на Виноградівщині у селі Вербовець. Сама народилася в долині гірської річки Лужанки в Новоселиці на Тячівщині.

Неділя, 15 грудня 2019 08:06

Його роки – йому до лиця

На його життєвім порозі – зоресяйних шістдесят. Це вже вдало і уміло  подоланий перевал. З висоти серпантину можна оглянутися і побачити  пройдений шлях. Оцінити все досягнуте і зроблене, відчути свої здобутки, втілені в життя бажання і мрії, побачити нові горизонти, до яких ще ця зріла людина прагне дійти.  

Солодкий щем охоплює Станіслава Аржевітіна, коли з Києва вирушає на Закарпаття, у Верхню Тереблянщину. Тут свої води несе невгамовна порожиста Колочавка, а в далині синіють верхи гір Боярського хребта, Горба, Дервайки, Тисової, Стримби, Стременош, Красна, Роза…

8 квітні 1971-го року у Лондоні пройшов перший Всесвітній ромський конгрес. Тоді спільнота цього народу визначилася і офіційно  запропонувала внести у світовий вжиток єдину назву своєї нації «роми» (Єдина Росія називає цю національну меншу населення «циганами»).

20 листопада Вадиму Олександровичу Турченко виповнилося б 45.  Та вже 5-ий рік перебуває у небесних вимірах. З гранітної дошки уважно споглядає за ходом життя своїх односельчан, близьких і рідних, за внуком Вадимом, який щодня прямує до школи і проходить повз дідуся, віддаючи йому честь і шану...

Понеділок, 11 листопада 2019 12:58

Із чужини думками лине на Вкраїну

Мамо, не плач. Я повернуся весною...

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Життєвий і творчий шлях Івана Драгуського був яскравим, насиченим, але досить коротким. Прожив неповних 33. За час, відведний долею зробив багато корисного і доброго. Окремі свої  задуми зумів втілити, реалізувати і внести в життя.

Сторінка 1 із 15